1928 року в котловані будівництва греблі Дніпровської ГЕС було виявлено п’ять мечів Х ст. у доброму стані, з багатим оздобленням руків’їв у скандинавському стилі та солідними клеймами на клинках.
Три з них належали престижній і популярній збройовій майстерні Північної Європи епохи вікінгів, що ставила клеймо ULFBERHT*, і мали ознаки індивідуальної підгонки під бажання замовника. Була й ціла купа інших цікавих знахідок, які вдалося висмикнути з кишень робітників та інженерів, але мечі були найкрутішою з них. Тож навколо опису цієї знахідки розгорнулася ціла баталія, що вилилася в міфотворчість. Результати робіт експедиції 1927-1929 рр. планувалося видати у вигляді короткого звіту Дмитра Яворницького, відповідального керівника археологічного нагляду за розкопками на території будівництва Дніпрогесу. Але спеціально створена комісія Всеукраїнської академії наук висловила бажання надрукувати окремим томом усі польові звіти 1928-1929 рр., чого зрештою не зробила.
За результатами археологічних робіт, співпраці із митцями, які охоче відвідували грандіозне будівництво та перетворення природнього пейзажу, був заснований музей Дніпробуду, яким завідував Микола Філянський.
Поет та вчений, Філянський був заарештований та страчений у 1938-му. Музей Дніпробуду перетворено на краєзнавчий. А коли в 1941-му спалахнула нова війна, потяг із експонатами музею потрапив під бомбардування. Чи встигли вивезти художні твори – не відомо. Принаймні акварелі Костянтина Богаєвського [він змалювував Дніпровські пороги] промайнули на виставці, яку в Запорожжі зібрали німецькі окупанти в 1943-му.
А мечі більше так і не виринули в історії XX сторіччя.
*Мечі ULFBERHT – група середньовічних мечів, що були знайдені в Європі, датовані IX-XI століттями, на лезах яких було нанесено напис +VLFBERH+T або +VLFBERHT+.
Це слово означає франкське власне ім’я людини і стало в якомусь роді торговою маркою, що використовували різні майстри протягом декількох століть. В Європі знайдено 170 мечів Ulfberht.
Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами відкритих джерел
