Фото Анастасії Мєтєлєвої
Наслідки підриву російськими загарбниками Каховської ГЕС, навіть за попередніми підрахунками, дуже загрозливі. Йдеться не лише про людські жертви, втрати громадянами житла і майна у Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській областях. Мова про національну безпеку. Ця тема стала ключовою на засіданні круглого столу, який відбувся наприкінці червня у Запорізькому національному університеті.
Сховатися у бульбашці не вийде
…Комусь із запоріжців може здатися, що біда більше стосується південних районів й омине якимось чином нас безпосередньо. Адже щоденні повідомлення Запорізької обласної військової адміністрації більш-менш спокійні: “У ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС рівень води в рамках допустимої норми. Питна вода подається в штатному режимі без перебоїв. Заморних явищ в акваторії Каховського водосховища та на інших ділянках р. Дніпро не виявлено. Ситуація на контролі”. Проте ми живемо не в ізольованій бульбашці, тож проблеми рано чи пізно наздоженуть і нас.
Вони вже починають відчуватися. Як вам здається, чому морква з буряком і цибулею раптом стала коштувати відповідно 70-50-60 гривень за кілограм? Чому на узбережжі Дніпра навіть в межах міста дуже побільшало плазунів? І чому ночами житлові мікрорайони, де зазвичай було більш-нормально дихати, тепер вкриває густий сморід? Ото ж бо…
Тому такою важливою є ініціатива ЗНУ, який налаштувався до багаторічної роботи. У зустрічі «Трагедія Каховської ГЕС: події та наслідки» взяли участь провідні фахівці усіх факультетів та наукових інституцій, представники депутатського корпусу і громадськості. Цим заходом Запорізький національний університет започаткував комплексне міждисциплінарне експертне, наукове, моніторингове дослідження причин, наслідків і масштабів трагічних подій, пов’язаних з Каховською ГЕС.
Науковці розраховують на співпрацю з владою і громадськістю
Вселяє надію, що науковці б’ють на сполох не у вакуумі. Зокрема, голова постійної комісії з питань екології, охорони надр та раціонального природокористування Запорізької обласної ради Ігор Чумаченко продемонстрував глибоке занурення в тему й готовність підтримувати ініціативи науковців на обласному рівні.
Пан Ігор розповів, що з найбільш очевидних наслідків уже сьогодні є:
- падіння рівня води у Дніпрі на 4,5 метра;
- фактичне зникнення Каховського водосховища площею 2,2 тисячі квадратних кілометрів;
- знищення Національного парку “Великий Луг”;
- потрапляння стоків очисних споруд безпосередньо у Дніпро;
- необхідність проведення робіт з відкачки води на Запорізькому залізо-рудному комбінаті;
- зупинила функціонування 31 зрошувальна система;
- затоплення сміттєзвалищ загрожує спалахом інфекційних захворювань;
- різке падіння солоності Чорного моря.
Долати їх можна лише гуртом.
Без вивчення минулого немає майбутнього
Чому це сталося? Що ще чекає попереду? Що треба робити? І коли: сьогодні, завтра чи за кілька років? Саме комплексному розгляду цієї проблематики була присвячена розмова фахівців на круглому столі у ЗНУ. Яка торкнулася не тільки сьогодення, а й минувшини. Бо неможливо будувати плани на майбутнє без аналізу історичних, економічних, культурних і соціальних передумов побудови Каховської ГЕС у 1955-1959 роках.
Як розповіла доктор політичних наук Наталя Горло, питання побудови Каховської ГЕС вперше виникло ще у 20-х роках минулого століття. Але актуальності набуло після закінчення другої світової війни. Постанова Ради міністрів СРСР від 20 вересня 1950 року про побудову гідроелектростанції мала кілька політичних передумов. Вона вписувалася одночасно у декілька сталінських проєктів:
- “Великі будови комунізму”
- “Великий план перетворення природи”
- Знищення Великого Лугу як української ідентичності
- Водна перешкода на випадок вторгнення західного ворога.
Мало це будівництво й економічні резони: потреба в електроенергії та у вільному судноплавстві Дніпром від Запоріжжя до Чорного моря, необхідність зрошення земель у південних регіонах.
Світоглядним питанням уваги немає. На жаль
Задля цього, коли у 1955 році почалося заповнення Каховського водосховища, було затоплено більше 250 тисяч гектарів землі, близько 90 сіл, переселено більше 37 тисяч мешканців. Пішов під воду і славетний Великий Луг з залишками п’яти козацьких січей.
На жаль, дотепер мало хто з можновладців звертав увагу на духовні втрати, що стали наслідком цієї будови. Про це говорили на зустрічі кандидати філологічних наук Ірина Бондаренко та Оксана Проценко. Лише митці минулого й сучасності, зокрема, Яр Славутич та Віктор Чабаненко здатні були осягнути світоглядну шкоду, нанесену українському народу. А творець “Поеми про море” Олександр Довженко гостро відчував конфронтацію між ідеологією та понівеченою пам’яттю…
Втім, й економічні переваги виявилися нетривкими. Видобуток електроенергії втратив значення після побудови атомних електростанцій. Каховське “море” щороку з’ їдало частину суходолу. Змінився склад води, відповідно, видове розмаїття рослинного та тваринного світу.
Єдине, що насправді стало корисним, це забезпечення водними ресурсами не тільки степових просторів, а й великих підприємств, що виросли чи зміцніли по берегах водосховища. Серед них – Запорізька АЕС, “Криворіжсталь” тощо.
Трагедія 50-х років минулого століття повторилася 6 червня 2023 року. Навіть двократно. За словами доктора біологічних наук Олександра Рильського, який пам’ятає ще первісне затоплення Великого Лугу, маємо два протилежних вектори наслідків руйнації Каховської греблі. Один стосується земель, що вище греблі. Другий – тих, що нижче.
Нижче й вище зруйнованої греблі – картина протилежна
Кінетична енергія вивільненої води ламала й убивала усе живе. Разом з водою пішла і більша частина мулу, що накопичувався у водосховищі десятиліттями. У зоні затоплення опинилися сховища хімікатів, які лежали під відкритим небом з радянських часів. Тобто на території сіл, міст і в Чорне море потрапили пестициди, гербіциди, радіоактивні елементи.
Замулено Національний парк “Нижньодніпровський” площею 180 000 гектарів. Десятки видів судинних рослин (дерев і кущів) приречені на загибель, бо висока вода стояла 10 днів, і весь час коріння не мало доступу до кисню. Перелітні птахи гніздувалися, вода змила пташенят. Тисячі видів тварин і птахів втратили звичне середовище для існування. Загибель настала для кабанів, козуль, оленів, бобрів і ондатр – їхні рештки досі плавають неподалік Одеси. А це ще й токсини, які отруюють Чорне море.
Вище зруйнованої греблі ситуація, на перший погляд, не така катастрофічна, але має віддалені наслідки. Територія колишнього моря вже зараз нагадує пустелю, а в спеку висихатиме ще більше. Пилові бурі понесуть на довколишні вцілілі сади та городи хмари тих самих важких металів, радіонуклідів та іншої гидоти. А води там не буде…
Дослідні ділянки й водогони – першочергові завдання
Олександр Рильський акцентував увагу на тому, що вже зараз треба думати про невідкладні заходи. Відновлення греблі, за найоптимістичнішими прогнозами, може відбутися лише за п’ять років. А тепер слід вивчати, чи можна відновити у первісному стані окремі ділянки колишнього Великого Лугу. Наприклад, на територіях так званого Кушугумського карману (до річки Конка) та на правому березі нижче селища Біленьке. І терміново треба заснувати дослідні ділянки, аби перевірити, чи виросте там нормальна трава, а не амброзія, чи приймуться кущі тощо.
Владі треба подбати і про відновлення водопостачання численних садових кооперативів, аби не втратити ще й садки. На це потрібно не так уже й багато – кілька трубопроводів довжиною по 100 метрів. Бо про овочівництво й деякі інші види рослинництва зараз боляче навіть згадувати.
Чи можливо відновити овочівництво?
Як розповів академік Національної академії аграрних наук України Микола Безуглий, втрати сільського господарства наразі важко підрахувати. Але можна передбачити, що кілька років без зрошення великих площ Запорізької, Херсонської областей і усього Криму можуть поставити під загрозу продовольчу безпеку України.
Справа не в зернових – їх Україна виробляє удвічі більше, ніж потребує. Справа в овочах, баштанних культура, виноградарстві, виробництві рису та сої. Окупована Нова Каховка до широкомасштабного вторгнення була інноваційним майданчиком, на Херсонщині були крупнотоварні господарства й овочесховища. Уже в минулому році втрати склали близько 60 млрд гривень Тепер ситуація очевидна на прилавках ринків та супермаркетів. Вартість так званого борщового набору зросла втричі.
Чи можна відродити ці галузі в інших регіонах? Виробництво рису – однозначно ні, інших культур – вірогідно. Але для цього потрібні технології, фахівці, величезні інвестиції та – знов-таки – зрошення. За найскромнішими підрахунками, першочергові інвестиції можуть сягнути 15 мільйярдів гривень.
Але вже зараз, на думку пана Миколи, потрібно проаналізувати ситуацію й визначити завдання:
- Розробка нового балансу сільгоспвиробництва
- Перегляд сівозмін
- Відновлення держрегулювання на ціноутворення (як це не прикро).
Потрібна координація дій різних державних установ для розробки стратегії розумного відновлення.
Доктор економічних наук Алла Череп додала, що соціально-економічні наслідки підриву Каховської ГЕС є комплексними і безпосередньо впливають на національну безпеку України. Ба навіть під загрозою продовольча безпека світу. Тому в стратегії ліквідації наслідків катастрофи на Каховській ГЕС мають бути передбачені не лише першочергові, але й середньострокові та довгострокові заходи.
Як відновлювати ГЕС
Тема відбудови/невідбудови Каховської ГЕС весь час виникала під час круглого столу. Мабуть, потрібно змиритися з думкою, що її відновлення необхідне, бо це питання водопостачання майже мільйона наших громадян, зрошення і меліорації, не кажучи вже про промислові підприємства.
Але це має бути грамотне відновлення, а не чергове затоплення. Воно має відбуватися за новітніми технологіями, і з урахуванням природних та історичних ділянок, які можливо відновити. Весь Великий Луг вже ніколи не підійметься з-під кількох метрів висохлого мулу. Але при виваженому підході частина нашої історичної пам’яті можна відродити.
За словами ректора ЗНУ Миколи Фролова, науковці усіх факультетів ЗНУ активно долучатимуться до розробки державної стратегії подолання наслідків Каховської трагедії і в теоретичній, і в практичній площині.
Зрозуміло, це питання кількох років. Більшість яких можливо вирішити лише після нашої перемоги. Тож віримо у неминуче Звільнення від окупантів і підтримуємо ЗСУ!
Ганна ЧУПРИНА, фото з відкритих джерел
*Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
