Рідкісні фільми, які тривалий час вважалися втраченими, виявили в архівах кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький й передали Національному центру імені Олександра Довженка стрічки «Трипільська трагедія» Олександра Анода-Анощенка 1926 року і «Секрет рапіду» Павла Долини 1930 року. Про це повідомив Довженко-Центр.
Молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії стрічок у будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП).
За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії.
“Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили у план сканувати ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки”, – зазначила Тетяна Деркач.
За словами кінознавця Олега Оліфера, «Трипільська трагедія» виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час.
Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року, криваву сторінку Української революції й громадянської війни 1917-1921 років, що стала наріжним каменем в історії та міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР.
«Трипільська трагедія» виконана у пригодницькому жанрі із численними сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії, а особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців та їхніх розправах над більшовиками.
«Секрет рапіду» виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Конфлікт історії розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі, а кульмінацією фільму стає колективне “перевиховання” людини за новим установленим зразком через так званий “товариський суд”.
Індустріальної реалістичності цій виробничій драмі додають цехи, відзняті оператором Георгієм Химченком на заводах Києва, Харкова і Горлівки, та робота художника Юрія Швеця, майбутнього спеціаліста з оформлення науково-фантастичних фільмів.
