Він пішов непомітно для багатьох, тихо… Запам’ятався спокійним, тактовним, доброзичливим, надзвичайно скромним. З глибинним багатющим внутрішнім світом, справжнью, такою рідкісною на сьогодні, інтелігентністю.
Народжений на Новий (післявоєнний 47-й) рік Борис Чудновський був художником-філософом, мрійником, інтелектуалом з тонким почуттям гумору. Його глибоко хвилювали “вічні” питання: сенс та швидкоплинність життя, марність слави земної; хто ж таки цар, а хто раб; та що є старт, а що є фініш… Все це відобразилося в його картинах, де сумує ангел-гармоніст біля брами раю, а Діоген у своїй бочці шукає сенс життя, тримаючи кубик Рубіка; хлопчик зі скрипкою в футлярі дивиться на прекрасного білого коня – символ мрії, високої поезії – може, це Пегас…
Тонкі зворушливі або іронічно-алегоричні образи уособлюють думки й почуття автора, закликають глядача перейнятися тими самими роздумами й емоціями. Яскраві, іноді плакатні, іноді більш утаємничені, з безліччю метафор, посили автора ніколи не залишають байдужим.
Його ім’я – в розділі “Видатні художники всіх часів та народів” Encyclopedia of World Artists. А ще Борис був прекрасний педагог, про що розповідають його учні. Крім засвоєних навичок майстерності, в них залишилися та продовжуються бажання й вміння художника розуміти цей світ, думати, оцінювати, творити…
Анна Лозов’юк, фото з сайту artgallery.zp.ua
