Підхід до преси Високого представника Жозепа Борреля за підсумками зустрічі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем
“Дякую, Прем’єр-міністре, дякую, шановний Денисе.
Україна є центральним чи, правильніше буде сказати, ключовим елементом нашої спільної зовнішньої політики та політики безпеки, як із дипломатичної точки зору, так і з точки зору нашої військової допомоги, безпеки, оборони та зовнішніх справ – ви залишаєтеся у фокусі нашої щоденної роботи.
Пам’ятаю, у січні, під час мого візиту на Донбас, я зустрівся з вами тут, у Києві, і ви мені сказали: «Так, можливо, росіяни нападуть, і якщо вони нападуть, я сподіваюся, ви нам допоможете».
Так, вони напали на вас – без будь-якої причини чи виправдання, і їхні атаки провалилися, тому що ви змогли дати відсіч, проявивши неймовірну сміливість. Ми намагаємося допомогти вам, і ми продовжуватимемо допомагати вам настільки, наскільки можемо.
Для мене велика честь знову зустрітися з вами тут, у Києві, у столиці держави, що продовжує функціонувати, столиці мужнього українського народу, де вікна будинків затулені мішками з піском задля вашого захисту.
Дозвольте мені висловити своє якнайрішучіше засудження жахливого удару, який сьогодні було нанесено по залізничному вокзалу [у Краматорську], внаслідок якого загинули десятки людей і багато поранено. Це ще один воєнний злочин.
Ми вводимо санкції проти Росії. Ви просите більше санкцій, я вас щиро розумію. Санкції, про які ми домовилися, є великим тягарем, що завдає великої шкоди російській економіці, і їх має бути більше. У понеділок на Раді міністрів закордонних справ ми продовжимо обговорення того, як зменшити та повністю позбавитися нашої залежності від [російських] нафти і газу. Нафта буде першою, оскільки це простіше.
Але повірте мені,
навіть якщо ми не зможемо зробити це за один день, ми зробимо все можливе, щоб швидко, аж до повної відмови, зменшити об’єми закупівлі нафти й газу.
Але це потрібно робити впорядковано, щоб не завдати ще більшої шкоди нам і світовій економіці. Однак ми чудово усвідомлюємо необхідність йти до кінця у сфері енергетичних санкцій.
Я впевнений, що всі розуміють, що цієї залежності неможливо позбавитися за один день, це потребує певного часу, але ми зробимо це якнайшвидше.
А в найближчі дні вам знадобиться зброя. Ви повідомили мені, яка зброя вам потрібна. Ми виділили і вже витратили один мільярд євро на постачання вам зброї через країни-члени ЄС. За декілька днів, я впевнений, ми виділимо ще 500 мільйонів, щоб і надалі підтримувати вас. Ми готові адаптувати ці ресурси відповідно до ваших запитів. [Виходячи з] того, яка зброя вам потрібна, ми будемо готові профінансувати її постачання за допомогою цих ресурсів.
З військової точки зору для нас зрозуміло – ми маємо надати ту зброю, яка потрібна для подальшої боротьби.
Крім того, згадані жахливі воєнні злочини мають бути покарані. Для цього відповідну роботу має проводити Міжнародний кримінальний суд. Для того ж, аби він міг це робити, ми повинні надати докази. Ці докази потрібно збирати «в полях» на основі свідчень та з’ясовуючи, що саме сталося, наприклад, у Бучі.
Відтак, ми надаватимемо підтримку вам і вашій Генеральній прокуратурі, проводячи необхідне навчання та надаючи обладнання для гарантування безпечного середовища для збору доказів. Ми виділимо 7 мільйонів євро, щоб винні змогли відповісти за свої дії перед судом.
Насамкінець, ми продовжимо ізолювати Росію від міжнародного співтовариства. Нашим черговим дипломатичним успіхом стало рішення виключити Росію з Ради з прав людини, ухвалене двома третинами голосів у Генеральній Асамблеї ООН.
Шановний Денисе, шановний Прем’єр-міністре, я дуже зворушений і шокований тим, що я побачив, тим, що я почув і відчув сьогодні.
Ми передамо до Брюсселя ваш запит щодо підтримки. Я розповім у Брюсселі та міжнародній спільноті, моїм колегам-міністрам закордонних справ у понеділок у Люксембурзі про мужність українського народу. Це не просто слова, що ваша боротьба – це наша боротьба, і тому ми повинні вам допомогти.
До зустрічі на засіданні Ради асоціації.”