Екскурсія для волонтерів гуманітарного центру «Завжди разом», на яку були запрошені люди, з якими ми познайомились під час роботи, стала відновленням роботи Запорізької ГО «УТОПІК» [Українське товариство охорони пам’яток історії та культури]. Керівник організації Валерій Стойчев за дві години насиченої розмови показав декілька об’єктів нашої запорізької історичної спадщини, якими ще багата стара частина нашого міста, та розповів про обставини виникнення, непересічні події та особистості, з якими ці будинки пов’язані.
Кожен із них вартий окремої історії, про що ми продовжуємо публікації з екскурсії із паном Валерієм. То продовжуємо згадувати екскурсію.
– Фелікс Мовчановський [1852, Харків – 1921, Катеринослав; тоді молодий амбітний підприємець, а згодом – міський голова міста Олександрівська, у 1901–1911 та 1916–1917 рр.] скупив ділянки незручні для будівництва нижче забудови тодішнього міста [зараз там вулиця Глісерна, – авт. ], де був вихід до річки Московки, ыз гаванню, де розвантажувались продовольчі баржі. І зробив на цьому дуже успішний бізнес
Подивіться на майдан Волі.
Здається, ми бачимо невеличку територію та сквер від трамвайної колії до проспекту.
“Насправді це була велика Ярмаркова площа, одна з перших двох площ у місті Олександрівську, – це Соборна площа та Ярмаркова площа.
За проектом батьків-засновників міста на кожній з площ – Соборній та Ярмарковій – мала бути збудована церква.
А біля церкви завжди юрбиться торгівля, ринки, базар.
Соборна площа мала церкву та поділилась згодом на власне церковну та Базарну площі, остання файно розросталась.
А щодо історії Ярмаркової площі маємо дуже цікавий момент: по її периметру ділки-підприємці викупили земельні ділянки та розпочали вести бізнес. Це стало центром діяльності так званих «лесных пристаней». Лісна пристань [до речі, відкривши словник, побачила, що синонімом слова «пристань» в українській мові є слово «пришиб», – ще одна назва з мапи нашої області, яка тепер для мене матиме новий зміст. – авт.] на той час – це склад будівельних матеріалів. У той час будували з лісу, який сплавляли по Дніпру. І …Фелікс Мовчановський створив монополію: ліс пливе по Дніпру до нього, на березі він встановив лісопилку, пиляв та продавав на Ярмарковій площі, із демпінгом, під замовлення, перебивав торгівлю конткурентам, а його бізнес швидко зростав.
– І кіди ж інші дивилися?
– Фелікс Мовчановський був на той час молодою амбітною людиною, вмів спланувати свої дії наперед, бачив перспективу.
На той час, до появи залізниці, будівельні матеріали в Олександрівську коштували в три-вісім разів дорожче, ніж, наприклад, у Харкові.
Коли хтось розпочинав будівництво у місті, мав замовляти матеріали на Бахмуті, або з Харкова. Керамічну плитку, цеглу привозили за зависокою ціною, бо дорого коштувала доставка.
З проведення залізниці у 1874 році Олександрівськ почав розбудовуватися дуже потужно та швидко.
Тому сприяла подія…
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА та з доступних Інтернет-джерел
Далі буде