Для початку – цитата, що багато пояснює про трагічну долю цієї людини: «Фірсов Опанас Йосипович, народився 1883 року у місті Бердянську. Старший конструктор харківського заводу №183. Заарештований 14 березня 1937 року як член контрреволюційної шкідницької організації і 10 грудня 1937 року військовою колегією Верховного Суду СРСР засуджений до вищої міри покарання з конфіскацією особистого майна. Розстріляний цього ж дня в Харкові. Реабілітований 12 липня 1957 року» («Реабілітовані історією. Харківська область»).
Отримавши в Європі (в Німеччині та Швейцарії) блискучу технічну освіту, інженер із Бердянська Опанас Фірсов у двадцяті – тридцяті роки минулого століття вважався в СРСР одним із найкращих конструкторів-дизелістів. І, незважаючи на те, що влада його всіляко переслідувала (не могла пробачити, напевно, перебування за кордоном), через що йому довелося постійно міняти як роботу, так і міста для проживання, він таки зумів створити новий – для свого часу, танк, який увійшов в історію танкобудування під абревіатурою БТ-7: швидкохідний танк.
Причому танк цей умів… літати. Анітрохи не жартую: офіційно зареєстрований рекордний політ через водну перешкоду на такому танку здійснив у 1936 році під Києвом капітан Євген Кульчицький: 42 метри. Це був дійсно вільний політ броньованої та озброєної 45-мм гарматою машини, а не стрибок. Згоден, Бердянський танк (так теж можна розшифрувати абревіатуру БТ) був озброєний не надто потужною гарматою, але варто нагадати у зв’язку з цим, що у німців перші танки озброювалися 37-мм гарматами.
І, якщо вже зайшла розмова про німців… 23 червня 1941 року, наступного дня після вторгнення військ Вермахту в Прибалтику, за двадцять кілометрів на захід від Вільнюса одну з колон окупантів зупинив командир танка БТ-7 5-ї танкової дивізії Червоної Армії сержант Григорій Найдін, який, якщо бути абсолютно точним, теж перебував у Прибалтиці як окупант – тільки радянський. Відкривши вогонь із засідки, сержант за чверть години зі своєї «бетешки», як називали у військах танк інженера із Бердянська, підбив 12 німецьких танків, що буксирували десять штурмових гармат. Поодинці розгромив німецьку бронетанкову колону, після чого наздогнав свою частину, яка, завдяки сержанту, змогла відірватися від гітлерівців (Герой Радянського Союзу полковник Григорій Найдін помер у місті Бердичеві Житомирської області 10 грудня 1977 року).
Але повернемося до Харкова, куди 6 грудня 1931 року доставили під конвоєм інженера Опанаса Фірсова. Під конвоєм тому, що він відбував покарання: «мотав строк» за популярною в ті роки статтею «за шкідництво». На леніградському дизельному заводі, де працював бердянець, через невдале технічне рішення трапився брак, при цьому крайнього знайшли дуже швидко – хто ж може шкодити радянській промисловості, якщо не спец з Європи? І для інженера Опанаса Фірсова, який навчався в Цюрихському технічному університеті – в одному з найпрестижніших технічних вишів світу (Альберт Ейнштейн, наприклад, був його випускником), задзвеніли, як п’ять копійок, п’ять років таборів.
З місць ув’язнення Опанаса Фірсова переводять до Харкова… керівником секретного танкового конструкторського бюро – того самого, де потім, уже, щоправда, без Опанаса Йосиповича, буде створено танк Т-34. Інженер із Бердянська не брав безпосередньої участі в його створенні – був заарештований і розстріляний, але без нього, без його роботи у танковому КБ, куди Опанасу Фірсову вдалося залучити найкращих спеціалістів, не з’явилася б «тридцятьчетвірка».
Під керівництвом Опанаса Фірсова у Харкові значно переробили конструкцію швидкохідного колісно-гусеничного танка БТ-2, який перебував у серійному виробництві: внесли 1293 зміни практично в усі механізми машини, а також створили швидкохідні колісно-гусеничні танки БТ-5, БТ-7 і перші у світі зразки швидкохідних танків із дизелем БД-2 (швидкохідний дизель). І – послідувало звинувачення у шкідництві та арешт. Опанас Осипович, щоправда, встиг ввести в курс справи інженера Михайла Кошкіна, який змінив його на посаді головного конструктора, попросивши вберегти від репресій колектив.
Новому керівнику танкового КБ це вдалося (кажуть, допоміг син головного ворошиловського стрільця і «червоного маршала» Клима Ворошилова), і саме він вважається творцем танка Т-34. А прізвище інженера з Бердянська Опанаса Фірсова було викреслено з Історії. Слава Богу, не назавжди.
Володимир ШАК
*
На фото з відкритих Інтернет-джерел: творці швидкохідних танків серії БТ: Опанас Фірсов (у центрі) і колектив його КБ