Сумно бачити іноді на Хортиці прибитих камінням вужів. Трагедій трапляється не багато, та й власне цю змію зустрінеш не часто.
Він часто стає жертвою невігластва через свою несхожість на звичайного вужа, хоча є його найближчим родичем і так само має добрі округлі зіниці та абсолютно неагресивний характер.
Полює на рибу, не завжди вдало, та, як бачимо на фото Юрія Батаєва, береться тягнути з воду чималеньку здобич.
Вуж водяний (Natrix tessellata) мешкає в степу, лісостепу, на Кримському півострові та на Закарпатті.
Найчастіше зустрічається в південних областях, адже досить теплолюбний. Все життя пов’язаний з водоймами, поза якими буває вкрай рідко. Може селитися як у прісній, так і в солоній, як у проточній, так і в безстічній воді. Гарно плаває, навіть у сильній течії, та може довго знаходитися під водою.
Живиться в основному рибою та земноводними, але іноді може вполювати на узбережжі дрібних птахів або ссавців.
Ховається в порожнинах під камінням, покинутих норах гризунів, сухих залишках рослинності. Активний вдень, особливо вранці та ввечері, а на ніч виходить з води на берег. Зимує в норах гризунів та природних порожнинах.
Живе 15–20 років.
Має тіло завдовжки 80–140 сантиметрів, забарвлене згори в оливкові кольори різних відтінків. Характерна ознака, за яку й отримав своє прізвисько «шахова гадюка», – численні темні плями на спині, розташовані в шаховому порядку, або вузькі поперечні смуги. Хоча іноді зустрічаються особини й без малюнку. Забарвлення черева жовтувате або червонувате, з чорними прямокутними плямами. Жовтих «вушок» позаду голови, як у звичайного вужа, немає. Натомість на потилиці плоскої голови добре помітна пляма у формі латинської букви V, напрямлена вістрям до носа.
Тож, не слухайте пліток і не вигадуйте нових видів змій, а краще поширюйте цю інформацію та пам’ятайте, що обізнаність суспільства допомагає врятувати життя багатьох тварин!
За матеріалами Інформаційна служба IERS