● 28-річний підполковник Андрій Антоненко стояв у клітці московського суду, з розбитим голосом згадав своїх побратимів, які загинули на завданні. Коли суддя його перебив, він почав читати вірш Тичини: «Я утверждаюсь».
● 3 вересня у москві винесли вирок чотирьом українським військовополоненим. Антоненка засудили до 28 років, капітана Андрія Куліша й сержанта Олексія Мазуренка — до 26, молодшого лейтенанта Дениса Ткаченка — до 27. Їх звинувачують у диверсіях у Брянській та Калузькій областях.
● Антоненко сказав він не терорист, а офіцер, який діяв за наказом і з патріотичних переконань. «Я шкодую, що не всі мої товариші вижили. Це гідні люди».
● Після того, як Антоненка перебив суддя, український офіцер процитував вірш Павла Тичини:
«Я є народ, якого Правди сила
Ніким завойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила!
А сила знову розцвіла»
● Коли суддя кілька разів запитав, про що цей вірш, Антоненко відповів: Про глибоку любов до своєї країни.
● Куліш у своєму останньому слові наголосив: «Це був мій обов’язок – як військовослужбовця і як громадянина України».
● Мазуренко: група мала чіткі інструкції — не вступати в контакт із цивільними. «Жоден громадянин рф, жоден мирний об’єкт не постраждав. Ми діяли відкрито, у формі, зі штатною зброєю».
● У серпні 2023 року група знищила стратегічний бомбардувальник ТУ-22М3 і пошкодила ще два. Командир групи Олег Бабій загинув, прикриваючи відхід.
Приєднуйтесь до нас