122 роки тому, 18 жовтня 1902-го, на Запоріжжі, у селі Жеребець, заснованому на місці колишнього козацького зимівника (нині – село Таврійське Запорізького району), народилася Марія Іванівна Сокіл-Рудницька, видатна українська оперна співачка, сестра письменника Василя Сокола, дружина композитора та диригента Антіна Рудницького.
Її батько, сільський учитель, був громадським діячем, активним членом «Просвіти», листувався з істориком Дмитром Яворницьким, а потім і особисто з ним познайомився. Матір Марії, Євдокія Панченко походила з родини агронома села Преображенки Олександрівського повіту. Отримавши диплом педагогічного училища, почала вчителювати у народній школі.
1912 року Марія закінчила початкову школу і батько відвіз її до Катеринослава, де дівчинка вступила до жіночого комерційного училища. Навчалася Марія добре, а ще вона співала на концертах в училищі. Там її почув відомий актор Антон Хорошун і порадив батькам повести доньку до знаменитої викладачки вокалу Зінаїди Малютіної. Після прослуховування Марію відразу зарахували до музичного училища, яке згодом стало консерваторією.
Цікаво, що разом із Марією Сокіл у класі вокалу професорки Зінаїди Малютіної вчився ще один майбутній всесвітньо відомий співак із запорізької сільської глибинки – Іван Паторжинський. Вони подружилися і часто потім співали дуетом.
Коли у 1920 році в Катеринославі відкрився Оперний театр, студентку Марію взяли до хору. А навесні 1927 року вона разом із Іваном Паторжинським дебютувала на сцені Харківської опери й упродовж трьох років була його солісткою. У Харкові, сталася визначна подія і в особистому житті сівачки: Марія знайомиться з композитором і диригентом Антіном Рудницьким, який був запрошений до оперного театру з Галичини. Одружилися вони восени 1929 року.
1930 року подружжя переїжджає до Києва, куди – на посаду диригента оперного театру, запросили Антіна. У трупу до нього було зараховано і Марію. А 1932 року співачку несподівано викреслили з репертуару, а її партії віддали іншим. Чимось, виходить, вона не догодила НКВС. Не чекаючи розвитку ситуації, молода музична родина перебралася до Галичини, чому допомогло польське громадянство Антіна. Львів подружжя зустрів дуже доброзичливо: Антін диригує в опері, читає лекції у Берлінському університеті про українську музичну культуру. А Марія невдовзі посідає перше місце на міжнародному вокальному фестивалі у Відні. Ну, а у радянській Україні вона отримала ярлик «буржуазної націоналістки» і на довгі роки офіційна влада забула про неї.
Натомість у Європі її гастролі відбуваються тріумфально: їй аплодують у Берліні, Празі, Відні, Варшаві. А коли на сцені Львівського театру відбулася ювілейна для Галичини – тисячна, вистава опери Семена Гулак-Артемівського «Запорожець за Дунаєм», партію Одарки в ній виконала Марія Сокол-Рудницька. При цьому автором ідеї, диригентом та музичним керівником став Антін Рудницький. Він потім згадував, що цю оперу – вперше в історії українського музичного мистецтва, передавали всі польські радіостанції.
1937 року подружжя їде на гастролі до США, а через рік знову вирушає за океан і… додому більше не повертається: після початку Другої світової війни гастролери-українці набули статусу біженців. Концертна діяльність подружжя тепер охоплює оперні сцени Нью-Йорка, Чикаго, Філадельфії, Детройта, Канади. Антін Рудницький був диригентом оперних, симфонічних оркестрів та хорів у США та Канаді; Марія солює на концертах, а в 1940-х роках із квартетом Cosmopolitan Stars of Opera гастролює по всій Америці. І паралельно зі сценічною діяльністю – у 1938 році, знімається у фільмі-опері «Запорожець за Дунаєм».
Знято було фільм першою українською кінокомпанією за кордоном «Avramenko Film Company». Оригінал картини було знайдено та оцифровано в канадському місті Торонто представниками української діаспори влітку 2013 року. В Україні її показ відбувся 18 березня 2018 року у місті Суми.
1992 року Марія Сокіл-Рудницька вперше після довгої відсутності відвідала Україну, взявши участь у святкуванні 125-річчя Київського оперного театру. А 1995 року вона нарешті приїхала і до Запоріжжя.
Марія Іванівна померла 20 січня 1999 року в місті Янгстаун, штат Огайо, США.
*
Фото з відкритих Інтернет-джерел
