Запорожский национальный университет выиграл грант ЕС по программе ERASMUS+ на улучшение журналистского образования
По непонятной причине у украинцев есть прискорбная привычка забывать, что благосостояние народа зависит не только от политической воли и экономического роста, но и от гуманитарной составляющей – образованности, культуры и этичности большинства общества. Как, не обладая этими качествами, разобраться, чьи интересы отстаивают народные избранники в верхних эшелонах власти, и чего-то от них требовать?
Не экономикой единой
Соглашение об Ассоциации Украина-ЕС, вступившее в полную силу 1 сентября 2017 года, нацелено не только на сближение украинского законодательства с европейским, развитие экономики и торговли [хотя 80 процентов многостраничного документа посвящены именно этим аспектам], но и на обретение нематериальных, но очень важных ценностей – в частности, путем реформирования сферы образования, в том числе высшего. При этом Евросоюз не диктует, какой должна быть наша образовательная система, а предлагает общеевропейские принципы. И оказывает весьма ощутимую помощь для их внедрения. Например, в 2014 году несколько проектов международной поддержки были объединены в долгосрочную программу ERASMUS+, поддерживающую проекты сотрудничества, мобильности студентов и преподавателей. Но тут уж инициатива и желание ею воспользоваться – на стороне украинских вузов.
ЕС предлагает программы поддержки не только вузам, но также молодежным организациям и школьникам*
“МИГу” приятно сообщить, что в канун нового учебного года Запорожский национальный университет получил грант по программе ERASMUS+ КА2 Capaсity Building in Higher Education. Он вошел в международный научный консорциум вместе с девятью украинскими вузами [в их числе – именитые Киевский, Черновицкий и Львовский национальные университеты, Украинский католический университет], а также университетами Ба Спа [Великобритания], Адама Мицкевича [Польша], Линнауэ [Швеция] и Дублинским институтом искусства, дизайна и технологий [Ирландия]. Координатор проекта – британский университет.
Официальное название проекта – “Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесності і розвиток професіоналізму” (“Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism”). Поэтому в составе консорциума, кроме вузов, можно увидеть профессиональные организации – Сеть этичной журналистики [Ethical Journalism Network, Великобритания], Европейскую ассоциацию журналистских тренингов [European Journalism Training Association, Нидерланды], WUS [World University Service, Австрия] и «Громадське Радіо» [Украина]. С нашей стороны партнерами являются также Министерство образования и науки Украины и Украинская ассоциация студентов.
В этом году конкуренция на получение международной помощи по программе Erasmus+ Capacity Building in Higher Education была высокой, как никогда: из 874 заявок со всего мира было профинансировано только 118-ть.
Общая сумма гранта на консорциум составляет почти 800 тысяч евро [на каждый из украинских вузов придется от 40 до 50 тысяч евро]. Срок выполнения всего проекта – с 15 ноября 2018 по 15 ноября 2021 года.
Как ЗНУ удалось стать участником столь престижного проекта, “МИГ” выяснил у членов рабочей группы со стороны ЗНУ, доцента Екатерины Сиринёк-Долгарёвой, и докторанта Елены Тупахиной.
О пользе многолетнего международного сотрудничества
Руководитель международного отдела ЗНУ в 2007-2013 годах, доцент кафедры немецкой филологии и перевода Елена Тупахина рассказала, что Запорожский национальный университет имеет долгую и успешную историю участия в рамочных программах под эгидой Евросоюза. Начало сотрудничеству положил международный проект программы TEMPUS/TACIS “Иностранные языки и современные технологии” [1995 – 1998 гг.], благодаря которому было организовано дистанционное обучение запорожских студентов в университете Руана [Франция]. Тогда даже ведущие украинские вузы лишь нащупывали зарубежные контакты, и в ЗНУ гордятся тем, что с той поры наш университет принимал активнейшее участие во всех стадиях реализации в Украине программ TEMPUS/TACIS, SOCRATES ERASMUS, ERASMUS MUNDUS и пришедшей им на смену рамочной программы ERASMUS+.
“Програми TEMPUS/TACIS та TEMPUS були націлені на структурні інституційні зміни в українській освіті – перехід на Болонську систему, створення навчальних центрів, впровадження нових технологій, – говорит Елена Владимировна. – Загалом в рамках цих програм ЗНУ реалізував 12 проектів. Ми були одним із пілотних вузів по впровадженню інформаційних технологій в управління вищими навчальними закладами [в результате на всех факультетах уже с 2005 года учет оценок, личных дел студентов и прочей документации велся не в бумажном, а электронном виде – ред.] та створенню загальноукраїнської мережі регіональних консультаційних центрів з питань кредитно-модульної системи. За допомогою європейського фінансування ми вдосконалювали методики підготовки вчителів іноземних мов, відкрили Центр фандрайзинга, створили спеціальну службу для студентів, які бажають взяти участь у міжнародних академічних обмінах. А завдяки проекту TEMPUS “MBA-IT” на факультеті менеджменту була розроблена і впроваджена навчальна програма «Магістр ділового адміністрування», що повністю відповідала галузевим європейським стандартам і давала змогу отримати європейський диплом з бізнес-адміністрування та інформаційних технологій у Вищій школі менеджменту м. Легніце у Польщі”.
Один из наиболее интересных и резонансных проектов ЗНУ в рамках программы TEMPUS – QATMI [2009-2012 гг.] – был направлен на совершенствование стратегий интернационализации вузов на постсоветском пространстве.
Приоритетами программы SOCRATES ERASMUS, в которой ЗНУ принимал участие с 2003 года, были уже содержательные аспекты обучения и мобильность студентов. “Перший такий проект, “Європейські перспективи соціальної інклюзії”, дав нам змогу вже на початку 2000-х готувати майбутніх фахівців у галузі соціальної інклюзії за стандартами європейської магістратури: англійською мовою, за кредитно-модульною системою, з обов’язковим закордонним стажуванням і за безпосередньої участі іноземних викладачів. 15 років тому подібних програм в Україні майже не було, – продолжает Елена Владимировна. – А у 2010-2015 роках університет виборов два гранти з мобільності за проектами Erasmus Mundus Action 2 – ELECTRA та HUMERIA. Тоді близько сотні студентів та викладачів взяли участь у – підкреслю – довгостроковому стажуванні за кордоном: студенти там навчалися від семестру до року, викладачі – три місяці”.
Студии, потенциал и учебная мобильность
Как говорилось выше, в 2014 году TEMPUS и ERASMUS MUNDUS объединились в программу ERASMUS+ с несколькими ведущими направлениями: КА1 [учебная мобильность], КА2 [развитие потенциала учебных заведений] и программа имени Жана Моне [развитие европейских студий]. ЗНУ не упускает случая побороться за участие в проектах по всем трем направлениям. И побеждает.
В частности, по направлению КА1 на основе двухсторонних договоров он сотрудничает с семью европейскими вузами. По программе имени Жана Моне реализует два трехгодичных проекта. В рамках первого – по развитию европейской проектной культуры – желающих учат правильно писать эффективные грантовые заявки, администрировать проекты и массе прочих сопутствующих тонкостей. Второй под названием “Європейські цінності у художніх текстах” стартует в этом учебном году. В основе его идеи лежит понятие EUVOLIA – нормальный баланс воды, необходимый для полноценного функционирования живых организмов. “Як у природі життя неможливе без води, так у суспільстві воно неможливе без літератури, – говорит Елена Тупахина. – І цей підхід ми хочемо впровадити для навчання мабутніх вчителів незалежно від предмету, який вони будуть викладати. Математики та біологи можуть бути прекрасними фахівцями, але внутрішньо байдужими до власного розвитку. Ми ж хочемо орієнтувати їх у бік європейських цінностей”.
Ну, а третье направление ERАSMUS+ – КА2 представлено полученным в составе консорциума грантом “Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесності і розвиток професіоналізму”.
Как преодолеть кризис в журналистском образовании
В последние годы наблюдается кризис журналистского образования: в Украине более 20-ти вузов и факультетов соответствующей специализации, а в наборе студентов виден «провал». Тому есть разные причины, среди которых явственно просматривается и недостаточное качество образования.
Как рассказала «МИГу» член рабочей группы от вуза, доцент Екатерина Сиринёк-Долгарёва, в течение трех лет реализации проекта состоятся учебные визиты к зарубежным партнерам и перекрестная оценка существующих украинских программ на факультетах журналистики, после чего будут разработаны более 20 бакалаврских и магистерских программ, соответствующих стандартам ЕС, и проведена их апробация. «Родовые гнезда» акул пера и микрофона получат новое оборудование и лицензированное программное обеспечение. Для абитуриентов пройдут дни открытых дверей. Для всех граждан будут разработаны, опробованы и запущены дистанционные курсы медиаграмотности. В конечном итоге новые программы будут рекомендованы Министерству образования и науки Украины для внедрения их во всех вузах, занимающихся подготовкой журналистов.
“Наша участь в цьому проекті не є випадковою, – говорит Екатерина Григорьевна. – За моніторингом організації “Детектор медіа”, в минулому році наша освітня програма бакалаврського рівня була на першому місці серед українських. По-друге, на базі ЗНУ відбулася серія тренінгів для викладачів, котрих навчали соціологічним, психологічним та глибинним лінгвістичним підходам, без яких складно уявити європейську журналістику. З 2014 року на базі ЗНУ працює «Південно-український центр медіаграмотності», cтворений за допомогою Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Далі. Для міжнародної спільноти дуже важлива “історія консорціумів” вишу з партнерами – чим вона усталеніша, тим краще. Оскільки ми плідно співпрацювали на попередньому проекті з університетами Чернівців, Києва, Львова, Сум, то й отримали запрошення взяти участь зараз. Хоча шлях до залучення нікому не заказаний. Наприклад, в нашому проекті приватний Рівненський університет та Маріупольський державний університет – “новачки”, які будуть набиратися досвіду.
Дуже важлива командна робота, коли учасники добре розуміють як спільну мету, так і окремі етапи підготовки, розробки, впровадження, моніторингу якості, а також, хто за що відповідає. Члени консорціуму прописали усі необхідні кроки, тримали зв’язок по Skype, додавали якісь деталі, а тоді англійці зводили все до купи. До речі, усе керівництво здійснюється британськими менеджерами й адміністраторами, які будуть перевіряти якість виконання проекту”.
К участию в проекте будут активно привлекаться и студенты ЗНУ: они примут участие в опросах на предмет ожиданий, в совместных тестированиях учебных новинок, дадут на них отзывы и так далее.
К слову, при ЗНУ для получения обратной святи со своими воспитанниками и улучшением их взаимоотношений с работодателями создается ассоциация выпускников факультета журналистики.
Удачи университету во всех начинаниях!
Анна Чуприна, фото автора
комментарии
Геннадій Васильчук, проректор ЗНУ з наукової роботи:
“Відділ міжнародних зв’язків існує з моменту створення університету, тобто більше 30 років тому. Там здійснюється робота по багатьох напрямках, починаючи від протокольної діяльності [підготовка та проведення наукових конференцій, зустріч іноземних делегацій тощо] до надання допомоги викладачам і студентам в пошуках можливостей міжнародної співпраці, оформленні та перекладі необхідних документів, супроводі та підготовці планів та пропозицій.
Сучасний університет не може існувати без проектної та грантової діяльності, тому два роки тому в ЗНУ було створено відповідний відділ.
На кожному факультеті є заступник декана з міжнародної діяльності та проектний менеджер. Інформація про різноманітні форми міжнародної співпраці відкрита для усіх зацікавлених викладачів та студентів”.
Юрій Каганов, проректор з науково-педагогічної роботи ЗНУ:
“Проектна діяльність на сьогодні є одним з пріоритетів розвитку ЗНУ в напрямку регіонального європейського вишу. Завдяки програмі Erasmus+ ми прагнемо адаптовувати зміст освітнього процесу до європейських практик, підвищувати академічну мобільність студентів, аспірантів і викладачів, формувати проектну культуру в університеті, а зрештою посилювати мотивацію студентів і викладачів до творчої діяльності.
В силу тривалої «залізної завіси» між Сходом і Заходом досі відчувається розрив між сталими академічними традиціями української вищої школи та європейською системою організації наукової та освітньої діяльності. Проекти Erasmus+ допомагають створювати сучасний інтегрований освітньо-науковий простір”.
Советы вузам для получения европейской поддержки
- Регистрируйтесь на сайтах ERASMUS+ и Горизонт 2020
- Пользуйтесь услугами консультационных пунктов всех платформ стран Евросоюза [и не только]
- Сделайте английский не вторым, а первым рабочим языком
- Обзаводитесь партнерами в Украине
- Учитесь командной работе
- Не бойтесь! Дорогу осилит идущий
*Использована инфографика, подготовленная в рамках проекта «Точное отображение Соглашения об ассоциации Украина-ЕС в украинских медиа», который воплощается польским Фондом международной солидарности в сотрудничестве с украинскими ОО «Интерньюз-Украина» и «Товариство Лева». Проект реализуется за средства Агентства США по международному развитию [USAID], а также за средства Программы «Поддержка демократии», финансируемой по Программе польского сотрудничества во имя развития МИД Республики Польша.
