Професійна [професійно-технічна] освіта в Україні занепадає вже не перший рік. Один за одним уряди намагалися впоратися з цією бідою. Тепер за це взявся новий склад Міністерства освіти та науки.Як повідомляв «МИГ», днями в Запорізькій області побував заступник міністра пан Петро Коржевський, який на нараді в облдержадміністрації описав новації, що плануються, аби українська мережа профтехосвіти [ПТО] стала виваженою, корисною для її здобувачів та бізнесу й водночас не надто обтяжливою для бюджету.
Про ступінь користі окремих заходів
Та спочатку про нинішній стан ПТО. Протягом останніх років Верховна Рада та профільне міністерство зробили деякі кроки в унормуванні законодавства [минулорічний Закон «Про фахову передвищу освіту» поклав край існуванню більшості коледжів та технікумів у якості так званих вузів I-II рівня акредитації], визначили перелік потрібних для господарства професій і навіть дали деякі кошти на переобладнання найбільш життєздатних закладів.
Зокрема, у Запорізькій області за 2016-2019 роки відкрилося шість навчально-практичних центрів за спеціальностями:
- Технології зварювання [Запорізький політехнічного центру профтехосвіти]
- Технології електромонтажних робіт [там же]
- Швейні технології [Запорізьке вище професійне училище моди і стилю]
- Санітарно-технічні системи [Запорізький будівельний центр профтехосвіти]
- Механічна обробка металу [Запорізьке машинобудівне вище професійне училище]
- Слюсарна обробка металів [Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник»].
Кран полагодити нікому, а володарі «модних» дипломів – у безробітних
Але ці зрушення кардинально стан справ не змінили.
Як доповів на нараді заступник голови Запорізької ОДА Іван Федоров, в останні роки контингент учнів має тенденцію до зменшення. Для порівняння – у 2015 році в закладах професійної освіти Запорізької області навчалося 14953 учні, а у 2019 році – 12604 учні, тобто кількість учнів за п’ять років зменшилася на 2349 осіб. За цей же період закрилося вісім закладів, ще в десяти кількість учнів менше 300 осіб.
Заступник міністра освіти та науки Петро Коржевський додав, що половина закладів профтехосвіти в Ураїні – малокомплектні училища з застарілою матеріально-технічною базою.
Дві третини випускників шкіл надають перевагу вищій освіті та модним спеціальностям – не без впливу батьків, які вважають майбутнє випускників «бурси» непрестижним, малооплачуваним і взагалі безперспективним. Хоча всі вони хочуть, аби ремонти в квартирах й налагодження побутової техніки робили класні спеціалісти. Таких знайти дуже важко, зате третина безробітних – молодь до 35 років з дипломами вишів.
Центри професійної досконалості – вітрина нової ПТО
Тож Міністерство вбачає необхідним всебічне оновлення системи. Насамперед, шляхом створення центрів професійної досконалості – статусних закладів [по одному на кожну область] з сучасним освітнім простором, відповідним дизайном та «начинням». Вони постануть завдяки програмі «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України», до фінансування якої долучилися країни-члени ЄС, зокрема, Німеччина, Фінлядія, Естонія та Польща.
У липні минулого року в семи областях України, в тому числі Запорізькій, стартував «пілот» цієї програми, у кожній було обрано по три навчальні заклади, які боротимуться за право на реновацію: модернізацію інфраструктури, закупівлю обладнання, навчання майстрів та вчителів, розроблення освітніх стандартів тощо.
За словами Петра Коржевського, участь у «пілоті» передбачає 30-відсоткове співфінансування з боку обласної влади. У Запорізькій області на сім мільйонів європейських коштів та три мільйони обласних претендують Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти, Мелітопольське вище професійне училище та Бердянський центр професійно-технічної освіти.
Крім цього, серед першочергових завдань міністерство бачить створення географічно доступної мережі навчально-практичних центрів, які не дублювали б один одного.
Після аудиту модернізують не всіх
Особливо важливо це в умовах адміністративно-територіальної реформи, коли професійно-технічні заклади передаються на баланс місцевої влади. Тому конче необхідно, на думку Петра Миколайовича, зробити ретельний аудит навчальних приміщень, інших споруд, земельних ділянок. “Керівник закладу – не той, хто має стіл, стілець та сейф, а той, у кого на руках усі правовстановлюючі документи”.
А після аудиту громада разом з місцевим бізнесом має вирішити, чи потрібен їй той чи інший заклад профтехосвіти, чи ні. Згадані вище науково-практичні центри будуть створюватися шляхом реновації за частковою допомогою держави на конкурсній основі.
“За чотири-п’ять років маємо модернізувати наші професійно-технічні заклади. Але не всі. Допомогу отримають лише ті, що потрібні регіону та бізнесу, – зауважив Петро Коржевський. – Звичайно, ми не станемо рубати по-живому, будемо розглядати кожний окремий випадок. Але ви маєте орієнтуватися на бізнес. А також залучати його представників до погодинного викладання тих чи інших фахових предметів.
Якщо у вашому освітньому просторі немає представників бізнесу, ви готуєте своїх випускників ні для кого, до виходу у порожнечу. Як залучити до цього простору підприємців? Вони мають спілкуватися не з майстром, якому «повісили на шию» обов’язок піти на підприємство і щось там запропонувати. А з вами, першими особами професійно-технічний навчальних закладів, які гарантують якість освіти”.
Терміни профнавчання мають бути мобільними
Петро Коржевський вважає, зміст та якість профтехосвіти мають кардинально вдосконалитися. Міністерство планує взятися за деякі начально-методичні центри, що раз в п’ять років проводять курси підвищення кваліфікації для обраних осіб, аби відзвітувати наверх й отримати атестацію. І тим обмежуються.
“Такого більше не буде, – наголосив Петро Миколайович. – Натомість при кожному закладі має бути потужний методичний центр, здатний аналізувати потреби ринку та відповідно до них розробляти короткотермінові програми. Аби людина, яка бажає підвищити кваліфікацію, могла скласти контрольний іспит, що вона вже вміє, отримати потрібні їй знання та навички, сертифікат і вийти на ринок праці. Якщо нинішні працівники науково-методичних центрів не справляться з цією роботою, то їхнє місце із задоволенням займуть фрілансери або викладачі вишів, які залюбки попрацюють за контрактом”.
Діти – працедавці
Заступник міністра зауважив також, що керівники закладів ПТО, які хочуть вижити у вирі майбутньої оптимізації, мають повернути повагу батьків і дітей до робітничих професій, проводити інформаційні кампанії та реальні Дні відкритих дверей. “Не ви маєте ходити до шкіл задля галочки в рядку «профорієнтаційна робота», а школярі та їхні батьки до вас. І до своїх вихованців треба змінити ставлення. Коли директор говорить про дітей в останню чергу, мене це лякає. Діти – наші працедавці. Ми працюємо задля них, а не задля педагогів, які повинні мати години”.
Енергійна промова Петра Коржевського справила неабияке враження на керівників запорізьких закладів професійно-технічної освіти. А також на ректорів вишів, до складу яких входять коледжі як заклади фахової передвищої освіти.
Ректори переймаються, чи будуть ці структурні підрозділи, які виші десятиріччями ремонтували й робили комфортними, надалі отримувати фінансування на зарплати та енергоносії з держбюджета.
Петро Миколайович послався на те, що усі деталі унормує майбутній Закону «Про професійно-технічну освіту». Але висловив припущення, що вирішувати долю коледжу буде сам виш. Якщо він [коледж] вишу потрібен, то може залишитися у його складі, але й фінансування цілком і повністю лягатиме на університет.
“Міністерство підтримуватиме сильних, аби інші до них підтягувалися. Інакше кінець буде швидким. Найдемо місце всім, але ефективним”, – оптимістично підсумував Петро Коржевський.
Ганна Чуприна, фото з сайту Запорізької облдержадміністрації
