Як велося в карантин запорізьким дітям і педагогам, для яких спілкування «очі в очі» надважливе

Як велося в карантин запорізьким дітям і педагогам, для яких спілкування «очі в очі» надважливе

«Коронавирус под микроскопом»*. Спецвыпуск №2

Карантин боляче вдарив по освітньому процесу. Педагоги й школярі вимушені були опанувати інструменти дистанційного навчання, хоча неможливість ефективного контролю ще, вірогідно, дасться взнаки. Але в системі освіти є такі установи, де безпосередній контакт між педагогом і дитиною займає чільне місце.

Дуже важко уявити, як вчитель-логопед, практичний психолог, вчитель-дефектолог чи вчитель-реабілітолог, не маючи особистого спілкування з дитиною, може працювати над корекцією розладів спектра аутизму, мовленнєвих, сенсорних або інтелектуальних порушень, порушень опорно-рухового апарату чи затримки психічного розвитку. Не забуваємо і про те, що спочатку їх потрібно виявити…

Створені для розв’язання суто педагогічних проблем

Аби дізнатися, як впоралися з цією ситуацією фахівці, діти і батьки, кореспонденти «МИГа» після зняття певних карантинних обмежень відвідали «Інклюзивно-ресурсний центр по Дніпровському району міста Запоріжжя» [надалі – Центр].

Запоріжжя інклюзивно-ресурсний центр Дніпровського району фото
Батьки присутні на заняттях своїх діточок

Нас зустріло затишне відокремлене приміщення школи №73. Все приведено у відповідність до нинішніх санітарних норм [дезінфектор для рук, вхід лише в масках та бахілах, регулярна обробка кабінетів та робочих поверхонь, захисні маски, рукавички, щитки у персоналу, відстань між вихованцем і педагогом у півтора-два метри тощо].

Інклюзивно-ресурсний центр Дніпровського району Запоріжжя картинки
Кімнати для корекційних занять добре обладнані

В очі кинулося різноманіття обладнання. Тут і вертикалізатори для діточок, які не ходять, і гойдалка-балансир, і сенсорний гамак, і світлодіодний планшет, що нагадує кольорову пісочницю і слугує для розвитку уяви, позбавлення від страхів, підвищення уваги тощо…

Як розповіла директорка згаданого Центру Наталя Головань, Запорізька міська рада, депутатський корпус і просто небайдужі містяни вклали багато коштів, аби відремонтувати кімнати і наповнити їх устаткуванням.

Нагадаємо, що інклюзивно-ресурсні центри були створені в січні 2018 року рішенням Запорізької міської ради у кожному районі міста. До цього існували психолого-медико-педагогічні консультації, і акцент там був на медичному аспекті.

Наталя Головань директорка ІРЦ  фото
Директорка Інклюзивно-ресурсного центру Дніпровського району Наталя Головань

“Наша ж мета – вирішення суто педагогічних проблем, – акцентує Наталя Іванівна. – Педагоги з дефектологічною та психологічною освітою встановлюють, які саме потреби дітей віком від двох до 18 років у навчанні, вихованні і соціалізації мають бути задоволені, а також проводять корекційні заняття”.

У Дніпровському районі мешкає 20,5 тисячі дітей згаданого віку. Лише за 2018-2019 роки комплексну психолого-педагогічну оцінку в ІРЦ отримала 1051 дитина.

Комплексна оцінка – рекомендації – корекція

Комплексна оцінка – ретельна і кропітка процедура. Кожен із чотирьох спеціалістів працює з дитиною 30-40 хвилин. Аби не перевтомлювати малюків, вона може розподілятися на два дні. Після цього фахівці пишуть рекомендації для вступу, в залежності від віку, до спеціальних груп у дитячому садочку чи до класів з інклюзивним навчанням.

Є батьки, які з різних причин не мають можливості скористатися перевагами цих закладів. Тож для діточок з особливими освітніми потребами [у тому числі з інвалідністю] корекційні заняття не менше двох разів на тиждень проводяться в самому Центрі.

“Коли вводили обмежувальні заходи, в Міністерстві освіти про нас трошки… забули, – розповідає Наталя Головань. – Тоді дуже вчасною виявилася підтримка місцевої влади. Згодом робота, наскільки це можливо в наших умовах, налагодилася.

Ми пам’ятали, що попереду вступ діточок до перших класів, до дитсадочків, і, звісно, багато дітей потребуватимуть комплексної оцінки та рекомендацій. Вони мають бути конкретними і детальними з усіх напрямків, аби вчитель чи вихователь мав від чого відштовхнутися на старті. Тому вибудовували графік, кому на який час приходити, аби не було цейтноту.

На зустріч з дітьми – без цейтноту

У цьому дуже допомогла електронна платформа «Україна. Інклюзія», де батьки могли самостійно реєструватися, а це дуже скорочує час заповнення офіційних документів. Дуже добре спрацювали школи і дитячі садки, які розіслали усім батькам роз’яснення, для чого електронна реєстрація потрібна. Загалом цією системою скористалося 99 батьків.

І вже в перший день після послаблення карантинних заходів ми прийняли 20 дітей. Для порівняння: з 1 січня по 17 березня було прийнято 150 діточок, а з 1 по 15 червня – 191 дитина.

І знаєте, що цікаво? Ми не претендуємо на наукові висновки, але таке
спостереження: під час карантину, коли наші вихованці набагато більше спілкувалися з батьками, ніж звичайно, вони досягли певного прогресу. Тобто в наших випадках, з точки зору виховання і педагогіки карантин пішов на користь”.

«Багатоканальне» спілкування і самоосвіта

Звичайно, фахівці Центру не кинули батьків напризволяще і були з ними в постійному «багатоканальному» контакті.

Логопед Наталія Островська фото
Вчитель-логопед Наталія Островська
“Я веду нашу сторінку на Facebook, – розповідає вчитель-логопед Наталія Островська.Під час карантину намагалася давати батькам якомога більше корисної інформації, пропонувала в онлайн-режимі відповіді на питання, які їх хвилювали. Також відслідковувала усі професійні матеріали з нашої тематики, аби не прогавити якусь новинку. Паралельно разом з колегами готували нові посібники, щось купували, щось створювали самі, бо в нашій роботі стандарти диференційовані, націлені на індивідуальний підхід до кожної дитини”.

Практичний психолог Олеся Слюсар
“Я спілкувалася з батьками у Вайбері, як долати труднощі замкненого простору, – ділиться практичний психолог Олеся Слюсар.Як полегшити важкі відчуття, з чого почати і вести навчання далі. Надсилала фото, відео матеріали. Звичайно, важко було без безпосереднього контакту з дітьми, де емоції надважливі… Але з’явився час для самоосвіти. Я пройшла кілька онлайн-курсів – по роботі з аутичними розладами, з арт-терапії, зокрема, як працювати з фольгою і кольором, які здатні виявити першочергові та приховані потреби в дитини”.

“Послуги підвищення кваліфікації з’явилися на різноманітних ресурсах наприкінці березня, і наші працівники ними дуже активно скористалися, – посміхається директорка Центру Наталя Головань. – Але всі ми дуже скучили за дітьми. І раді, що відновити їх прийом вдалося дисципліновано і з новим досвідом. Який ніколи не буде зайвим, адже інклюзивна освіта виправдовує себе на сто відсотків”.

Ганна ЧУПРИНА, фото Сергія ТОМКА

Фонд Международной солидарности логоПроект «Коронавирус под микроскопом» финансируется Фондом Международной солидарности в рамках программы Free Media Programme

(Visited 30 times, 1 visits today)
Оставить комментарий

Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *