“Коронавирус под микроскопом”*. Спецвыпуск №2
Карантин боляче вдарив по освітньому процесу. Педагоги й школярі вимушені були опанувати інструменти дистанційного навчання, хоча неможливість ефективного контролю ще, вірогідно, дасться взнаки. Але в системі освіти є такі установи, де безпосередній контакт між педагогом і дитиною займає чільне місце.
Дуже важко уявити, як вчитель-логопед, практичний психолог, вчитель-дефектолог чи вчитель-реабілітолог, не маючи особистого спілкування з дитиною, може працювати над корекцією розладів спектра аутизму, мовленнєвих, сенсорних або інтелектуальних порушень, порушень опорно-рухового апарату чи затримки психічного розвитку. Не забуваємо і про те, що спочатку їх потрібно виявити…
Створені для розв’язання суто педагогічних проблем
Аби дізнатися, як впоралися з цією ситуацією фахівці, діти і батьки, кореспонденти «МИГа» після зняття певних карантинних обмежень відвідали «Інклюзивно-ресурсний центр по Дніпровському району міста Запоріжжя» [надалі – Центр].
Нас зустріло затишне відокремлене приміщення школи №73. Все приведено у відповідність до нинішніх санітарних норм [дезінфектор для рук, вхід лише в масках та бахілах, регулярна обробка кабінетів та робочих поверхонь, захисні маски, рукавички, щитки у персоналу, відстань між вихованцем і педагогом у півтора-два метри тощо].
В очі кинулося різноманіття обладнання. Тут і вертикалізатори для діточок, які не ходять, і гойдалка-балансир, і сенсорний гамак, і світлодіодний планшет, що нагадує кольорову пісочницю і слугує для розвитку уяви, позбавлення від страхів, підвищення уваги тощо…
Як розповіла директорка згаданого Центру Наталя Головань, Запорізька міська рада, депутатський корпус і просто небайдужі містяни вклали багато коштів, аби відремонтувати кімнати і наповнити їх устаткуванням.
Нагадаємо, що інклюзивно-ресурсні центри були створені в січні 2018 року рішенням Запорізької міської ради у кожному районі міста. До цього існували психолого-медико-педагогічні консультації, і акцент там був на медичному аспекті.
“Наша ж мета – вирішення суто педагогічних проблем, – акцентує Наталя Іванівна. – Педагоги з дефектологічною та психологічною освітою встановлюють, які саме потреби дітей віком від двох до 18 років у навчанні, вихованні і соціалізації мають бути задоволені, а також проводять корекційні заняття”.
У Дніпровському районі мешкає 20,5 тисячі дітей згаданого віку. Лише за 2018-2019 роки комплексну психолого-педагогічну оцінку в ІРЦ отримала 1051 дитина.
Комплексна оцінка – рекомендації – корекція
Комплексна оцінка – ретельна і кропітка процедура. Кожен із чотирьох спеціалістів працює з дитиною 30-40 хвилин. Аби не перевтомлювати малюків, вона може розподілятися на два дні. Після цього фахівці пишуть рекомендації для вступу, в залежності від віку, до спеціальних груп у дитячому садочку чи до класів з інклюзивним навчанням.
Є батьки, які з різних причин не мають можливості скористатися перевагами цих закладів. Тож для діточок з особливими освітніми потребами [у тому числі з інвалідністю] корекційні заняття не менше двох разів на тиждень проводяться в самому Центрі.
“Коли вводили обмежувальні заходи, в Міністерстві освіти про нас трошки… забули, – розповідає Наталя Головань. – Тоді дуже вчасною виявилася підтримка місцевої влади. Згодом робота, наскільки це можливо в наших умовах, налагодилася.
Ми пам’ятали, що попереду вступ діточок до перших класів, до дитсадочків, і, звісно, багато дітей потребуватимуть комплексної оцінки та рекомендацій. Вони мають бути конкретними і детальними з усіх напрямків, аби вчитель чи вихователь мав від чого відштовхнутися на старті. Тому вибудовували графік, кому на який час приходити, аби не було цейтноту.
На зустріч з дітьми – без цейтноту
У цьому дуже допомогла електронна платформа «Україна. Інклюзія», де батьки могли самостійно реєструватися, а це дуже скорочує час заповнення офіційних документів. Дуже добре спрацювали школи і дитячі садки, які розіслали усім батькам роз’яснення, для чого електронна реєстрація потрібна. Загалом цією системою скористалося 99 батьків.
І вже в перший день після послаблення карантинних заходів ми прийняли 20 дітей. Для порівняння: з 1 січня по 17 березня було прийнято 150 діточок, а з 1 по 15 червня – 191 дитина.
І знаєте, що цікаво? Ми не претендуємо на наукові висновки, але таке
спостереження: під час карантину, коли наші вихованці набагато більше спілкувалися з батьками, ніж звичайно, вони досягли певного прогресу. Тобто в наших випадках, з точки зору виховання і педагогіки карантин пішов на користь”.
«Багатоканальне» спілкування і самоосвіта
Звичайно, фахівці Центру не кинули батьків напризволяще і були з ними в постійному «багатоканальному» контакті.
“Послуги підвищення кваліфікації з’явилися на різноманітних ресурсах наприкінці березня, і наші працівники ними дуже активно скористалися, – посміхається директорка Центру Наталя Головань. – Але всі ми дуже скучили за дітьми. І раді, що відновити їх прийом вдалося дисципліновано і з новим досвідом. Який ніколи не буде зайвим, адже інклюзивна освіта виправдовує себе на сто відсотків”.
Ганна ЧУПРИНА, фото Сергія ТОМКА
Проект «Коронавирус под микроскопом» финансируется Фондом Международной солидарности в рамках программы Free Media Programme
