Сегодня, 17 января, заместитель директора департамента – начальник управления коммуникаций с общественностью департамента информационной деятельности и коммуникаций с общественностью Запорожской областной государственной администрации Александр Зубченко рассказал на своей странице в соцсетях о причинах ухода с должности:
«Сьогодні був мій останній робочій день в облдержадміністрації. Не мав жодних сентиментів до Зеленського та його адептів, але останньою краплею стало ганебне “какая разница”. Цей підхід став за правило і для нинішнього керівництва області. За п’ять місяців голова ОДА не знайшов хвилинки, щоб зустрітися із родинами полеглих воїнів АТО, героїв Небесної Сотні, з гострими на язик та багатими на незручні запитання))), але все рівно нашими найкращими волонтерами. Повністю втратив підтримку влади найбільший в Україні волонтерський центр “Солдатський привал”. Дійсно, какая разница, де відпочиває і чим вечеряє український воїн?
Згорнуто увічнення укранських героїв, жертв Голодомору та комуністичних репресій, поставлено на паузу багато знакових та важливих речей, якими я займався останнім часом.
Пишаюся, що зумів зробити багато із наміченого 5 років тому. Найголовніше – над Запоріжжям – синьо-жовтий прапор, а різні негідники рано чи пізно згинуть з під нього. На нашій землі не лишилось комуністичних ідолів та радянських назв вулиць. Натомість ми відкривали забуту та заборонену історію Української революції 1917-1921 років, повертали з небутя імена селян-повстанців, увічнювали героїв нашого часу – воїнів АТО та ООС, віддавали шану українським захисникам.
Великі слова подяки керівникам обласної державної адміністрації Валерію Олексійовичу Баранову, Костянтину Івановичу Брилю та Зінаїді Михайлівні Бойко. Низький уклін моєму колективу – Марії Горідько, Тетяні Поповій, Олені Озеровій, Ігорю Бурцеву, Галині Балик, Антону Проценко, Маргариті Ніконовій, Яні Федотовій, Ользі Здендяк. Величезне спасибі всім ветеранам АТО, волонтерам, українським солдатам, державним службовцям всіх рівнів, депутатам, представникам місцевого самоврядування та інтелігенції, громадськості, з ким я мав честь працювати у ці роки!
Слава Запорізькому краю та слава Україні!
P.S. знаходжуся у вільному плаванні та пошуках нової роботи, було б цікаво спробувати сили у громадському секторі або журналістиці. Хто має щось цікаве – пишіть!»
Честное признание.
