Авторка проєкту «Уроки Європи для шкіл України» Світлана Бацюкова провела 12 занять для школярів Запорізької області
Скільки б не повторювали ЗМІ, що Україна стає ближчою до Європи, та для широкого загалу, особливо у сільській місцевості, Європейський Союз як органічно працююча спільнота різних цивілізованих країн все ще залишається «незвіданою землею». Але коли ми хочемо в майбутньому таки долучитися до ЄС, підростаючому поколінню треба про нього більше розповідати – невимушено й цікаво.
Приємно відзначити, що Запорізька область на початку березня долучилася до проєкту «Уроки Європи для шкіл України», який відбувся завдяки підтримці Фонду Конрада Аденауера і спільній роботі авторки й координаторки проєкту Світлани Бацюкової та Запорізької облдержадміністрації.
Пані Світлана за п’ять днів провела уроки Європи для семикласників 13-ти шкіл Запорізької області:
- ЗЗСО «Успіх» [с. Володимирівське];
- ОКЗ ЗСО «Орієнтир» [с. Петро-Михайлівка];
- ОКЗ «Михайлівський НВК імені Найдьонова [смт Михайлівка];
- КЗ «Роздольський ліцей” [с. Роздол];
- КЗ «Дніпрорудненськаспецалізована школа «Талант» [м. Дніпрорудне];
- КЗ ОЗСО «Сузір’я» [м. Оріхів];
- КЗ «НВК «Основа» [с. Преображенка];
- КУ «Пологівська ЗОШ № 4»;
- КЗ «Гуляйпільський колегіум «Лідер»[м. Гуляйполе];
- СЗ ЗСО «Інтелект» [смт Більмак];
- ОЗ ЗСО «Новозапорізька школа» [с. Нове Запоріжжя];
- Відрадненський заклад ЗСО [с. Відрадне]
- Августинівський заклад ЗСО [с.Августинівка].
В останній день кореспондентка «МИГа» побувала на уроках пані Світлани у Новому Запоріжжі й Відрадному, де до «Уроків Європи» долучилися вихованці Августинівської школи, та на власні очі побачила, як за півтори години можна заволодіти увагою і дати купу цікавої та корисної інформації семикласникам, досить байдужим… не лише до Євросоюзу.
У школах простір щодо ЄС порожній…
Та спочатку про те, як народився проєкт «Уроки Європи для шкіл України».
Киянка Світлана Бацюкова викладала політологію у Вільнюському університеті. У 2016 році її контракт завершився, і вона повернулася в Україну.
“Виявилося, що в Україні всі говорять про ЄС, а в школах про нього практично нічого не знають, – розповідає пані Світлана. – Я порадилася з учителями, які підтвердили, що про ЄС в школах не говорять. Тому вирішила розробити інтерактивні уроки Європи для школярів різного віку. “Уроки Європи” поєднують знання про структуру, інституції ЄС, цікаві факти про ЄС з численними інтерактивними методиками, які мотивують та включають в процес навчання не тільки учнів, а і вчителів.
Спочатку я орієнтувалася на учнів третіх-четвертих класів маленьких міст Київської області. Пізніше розробила уроки для шестикласників, а тоді й для семикласників”.
Ініціатива зацікавила вчителів. Крім Київського регіону, пані Світлана проводила “Уроки Європи” на запити шкіл Чернігівської та Луганської областей. На Донбасі у 2017 і 2019 роках вона побувала у близько 20 школах, здебільшого в тих, що знаходяться у селах і на лінії розмежування. З грудня минулого року по лютий нинішнього вона отримала більше 30 запрошень з інших міст.
“Приємно здивувала ініціатива Запорізької ОДА”
Яким чином авторка проєкту «Уроки Європи для шкіл України» потрапила до Запорізької області?
На це питання відповідає заступниця начальника відділу європейської інтеграції та зовнішніх зносин управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької ОДА Христина Козакул:
“До моїх обов’язків входить моніторинг проєвропейських ініціатив, які відбуваються в країні, – розповідає пані Христина. – У другій половині грудня на «Європейській правді» я побачила статтю пані Світлани «Шкільна рада «ЄС»: як організувати уроки Європи в українських школах». Мені це здалося дуже цікавим. Я порадилася з начальницею відділу Катериною Ященко, і ми вирішили запросити пані Світлану провести серію таких уроків у кількох районах нашої області”.
Кілька днів пішло на те, щоб розшукати телефон пані Світлани й провести попередні перемовини. “Я була приємно вражена, дізнавшись, що ініціативу проявила Запорізька облдержадміністрація, бо до цього отримувала запрошення лише від керівників шкіл”, – каже пані Світлана.
Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької ОДА серйозно підійшло до організації занять. Спеціалісти разом з фахівцями департаменту освіти та науки визначилися з переліком шкіл, аби охопити якнайбільше районів області, узгодили розклад уроків та проклали маршрути загальною довжиною близько тисячі кілометрів.
Враховуючи масштаб, проведення проєкту «12 уроків для сільських шкіл Запорізької області» було би неможливим без фінансової донорської допомоги. Пані Світлана направляла запити щодо неї до декількох донорів, і в кінці лютого проєкт підтримало Представництво Фонду Конрада Аденауера в Харкові. «З моменту початку планування проєкту до надання донорської підтримки пройшло рівно два місяці”, – зазначила пані Світлана.
А вже за тиждень, з 2 по 6 березня,«Уроки Європи» завітали до Запорізької області. В перші два дні на Запоріжжі перебувала і представниця Фонду Конрада Аденауера, яка залишилася задоволеною побаченим і почутим.
На півдні Європи живуть темношкірі?..
Ще до занять Світлана Бацюкова поцікавилася, наскільки і для якої шкільної ланки ця тема найбільш актуальна, що важливо для вчителів, яким чином знайомляться наші діти з Євросоюзом. Виявилося, що лише у двох школах з 13-ти проводилися цілісні уроки про Євросоюз в рамках предмету «Громадянська освіта». А в деяких раз на рік відбувалися заходи, присвячені Дням Європи.
Відвідані пані Світланою школи були дуже різними. Якщо в Оріхівському «Сузір’ї» семикласник аргументовано розмірковував, чому Швейцарія не бажає вступити до ЄС, то в деяких інших закладах діти вважали, що до Євросоюзу входить Китай, плутали ЄС зі Сполученими Штатами Америки чи припускали, що південну частину Європи населяють темношкірі люди.
Неважливо, що діти знають чи чого не знають, – каже пані Світлана. – Важливо, аби вони висловлювали свої думки. Урок побудований на спілкуванні й обговоренні, залученні знань з інших предметів, які в школярів уже є.
Жеребкування: кому випаде бути “чехами”, “фінами” чи “португальцями”
Яку страву однаково люблять українці та шведи?
«Уроки Європи» – це спарене заняття [два уроки по 40-45 хвилин з обов’язковою перервою].
За цей час учні встигають:
- познайомитися з символами Євросоюзу;
- визначити відмінності країн-членів у мові, традиціях, зовнішності, законах;
- помандрувати до своїх закордонних тезок [наприклад, українка Катерина зустрічається з полькою Катаржиною, німкенею Каті, француженкою Катрін, ірландкою Кетлін];
- віднайти на мапі за допомогою прямих питань втаємничену країну;
- відчути себе «іспанцями», «греками», «чехами», «шведами» тощо, шукаючи у смартфоні інформацію про «свою» державу;
- взяти участь у захопливому батлі;
- дізнатися про безліч цікавих фактів.
Де тут у нас Словенія?:)
Для мене особисто було відкриттям, що, наприклад, на Мальті немає жодного джерела прісної води. Що коштовності британської корони зберігаються не у Вестмінстері чи Букінгемському палаці, а в Тауері [досі сприймала цей музей як середньовічну в’язницю:)]. І було захопливо підключати логіку, аби здогадатися, що саме оселедець є однаково улюбленою стравою в українців та шведів [не сало (!) і не ковбаски].
До відрадненських школярів долучилися семикласники августинівської школи
Загалом пані Світлана використовує на уроках п’ять-шість тематичних блоків та до десятка інтерактивних методів.
А потім аналізує анонімні анкети, зокрема, що школярам більше сподобалося, а що викликало труднощі.
“Школярі не бояться труднощів”
“За результатами анкетування, найбільше учням сподобалося змагатися командами в батлі, працювати в групі, дивитися відео, подорожувати по мапі, шукати відповіді на питання за допомогою смартфонів. Водночас змагання в батлі було для них і найскладнішим завданням. Це означає, що школярі не бояться труднощів. Хоча багато учнів відзначили: їм важкувато було висловлювати свої ідеї, в основному через те, що боялися відповісти неправильно”, –
зауважила пані Світлана.
Анкети також показали, що найбільше учням на «Уроках Європи» допомогли знання, здобуті на заняттях з географії, всесвітньої історії, іноземної мови, зарубіжної літератури, а декому в пригоді стала навіть математика.
Своїми враженнями в анкетах поділилися з волонтеркою і вчителі. Вони дуже високо оцінили «Уроки Європи», водночас не приховуючи власних проблем. Перш за все, їм бракує знань, як викладати ази «ЄС-науки» в цікавий спосіб. По-друге, часто-густо викладачі володіють досить поверхневими знаннями про Євросоюз. А на їхнє поглиблення через завантаженість не вистачає часу. Тож дуже гарно було б мати відповідну методику.
Для поширення методології у національній площині волонтерських зусиль замало
“Уроки Європи» – це не окремий предмет,
– вважає Світлана Бацюкова. –Зважаючи на різноманітність та високу гнучкість методології, елементи уроків Європи можна інтегрувати у викладання інших шкільних предметів й адаптувати для різного віку та різних умов”.
До речі, пані Світлана продемонструвала зразки такої адаптації: школа у Новому Запоріжжі, як виявилося, зовсім не «ловить» Інтернет, у Більмаку вимкнулося світло, а в деяких школах об’єднали два класи. Проте завдяки підтримці педагогів, швидкій і вчасній реакції всієї команди і власне адаптивній методиці діти отримали потрібні знання і задоволення від участі.
По закінченні “Уроків Європи” у Новозапорізькій школі
Щодо методики, то розробити її для учнів усіх вікових категорій, інтегруючи до різних шкільних предметів, можна, і робити це можуть і мають самі вчителі, виступаючи одночасно і як тренери, і як учасники. А ось вивести її у національну площину тільки на волонтерських засадах неможливо.
До речі, 100 відсотків опитаних шкіл Запоріжжя підтримали розробку методики проведення “Уроків Європи” в Україні, і зацікавлені інтегрувати її у своїх школах.
Такий запит з боку педагогів може знайти відгук у Міністерствах освіти та науки, культури, молоді та спорту. А також у Представництва Євросоюзу. На це, звичайно, потрібен час. Та сподіваємося, що колись у всіх школах Запорізької області викладання знань про Євросоюз буде цікавим та корисним.
Ганна Чуприна, фото автора
«МИГ» По закінченні візиту Світлана Бацюкова на FB-сторінці «Уроки Європи для шкіл України» написала: “Дякую Христині Козакул та Павлу Шилу [водій автомобіля – ред.], що знали десятки телефонів, завжди могли знайти потрібне місце на мапі, вчасно прибути і вчасно виїхати до іншого місця призначення; розвісити прапорці та мапи; вести рахунок; за чай і каву разом на заправках о 7-ій ранку і багато чого ще. І взагалі – дякую вам, що ми стали на цей час КОМАНДОЮ (!) буду за вами сумувати. До зустрічі:)”
