Маленькі діти ще не вміють давати раду своїм почуттям, тому негативні емоції та незадоволені потреби часто можуть знаходити вихід у вигляді агресивних дій.
Агресія може проявлятися вербально – в образливих словах, криках, дражнилках тощо та тактильно, у діях – битті, штовханні, кусанні.
Злість часто виростає з відчуття небезпеки і може бути контрфобічною поведінкою.
Проявити злість легше, ніж усвідомити страх.
Вона також може бути проявом безсилля, розчарування, почуття провини.
Причому дитину можуть образити в школі, а агресію вона може спрямувати на бабусю, молодшого братика чи сестричку.
Дорослим складно витримати прояви агресії дитини.
Але нам важливо відчути, що стоїть ЗА нею, щоб впливати на її причину, а не тільки на прояв.
Разом із дитиною важливо усвідомлювати, після чого у неї виникає агресивна реакція, пояснювати, що злість як емоція корисна, вона допомагає нам захиститися.
А ось її прояви – свою поведінку – ми можемо обирати, і вона має бути такою, щоб не нашкодити собі та іншим.
Спробуйте допомогти дитині усвідомлювати, де саме злість відчувається у тілі, та як вона відчуває, що ось-ось вибухне, як вулкан.
Можна запропонувати певні ігри та заняття, які дозволяють «випустити пару».
Приклади таких ігор – від дитячої та сімейної психологині @Світлана Ройз.
Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я @ТИ ЯК? за ініціативою @olenazelenska.
