У відомій притчі про вудку і рибу говориться: «Дай голодному рибу – і ти нагодуєш його на один день. Дай йому вудку, навчи його ловити рибу – і ти нагодуєш його на все життя».
Благодійність для вимушених переселенців нині здебільшого сприймається саме як “риба”, яка дозволяє точково розв’язати певні проблеми.
Але чи не набагато цінніше дати “вудку” й можливість не лише працевлаштуватися, а й отримати цінний досвід та адаптуватися до нових умов життя?
Такою є історія Анастасії – бенефіціарки програми “Гроші за роботу” благодійного фонду “Карітас-Запоріжжя”, яка з початком повномасштабного вторгнення оселилася в Матвіївці під Запоріжжям.
До переїзду жінка працювала в сільській раді фахівцем із земельних питань, а при переїзді до нового місця не мала сил повертатися до роботи, відчуваючи апатію.
Тож для неї була дуже доречною пропозиція від соціальної служби на короткострокову роботу.
“Я собі подумала так, що три місяці – це ж недовго, чому б не спробувати? Працювала фахівцем із соціальної роботи, займалася організацією заходів з дітьми під час літніх канікул та надавала допомогу сім’ям у складних життєвих обставинах.
Робота подобалася, до того ж це була чудова підтримка в складний час. Думаю, саме це допомогло вийти з апатії та ніби наново почати жити”, – каже жінка.
Після тимчасової роботи Анастасії запропонували продовжити працювати: спершу в ЦНАПі, а згодом – на посаді завідувачки сектору з ветеранської політики, де зараз жінка допомагає розвивати новий напрямок.
Вона зазначає, що знову відчуває себе потрібною і готовою допомагати іншим.
До того ж, будучи творчою людиною, знову повернулася до улюбленої справи – рукоділля.
“Спілкуючись з учасниками програми “Гроші за роботу”, ми щоразу переконуємося в її актуальності та важливості.
Адже ця ініціатива допомагає людям знайти нові можливості для розвитку, отримати цінний професійний досвід, відчути підтримку та стати частиною спільноти”, – зазначають у “Карітас Запоріжжя”.
Нагадаємо, що “Гроші за роботу” – це формат тимчасової зайнятості, який надає можливість відновити втрачений або сформувати новий професійний досвід на місцевих ринках праці та виконати соціально значущу роботу на користь місцевої громади.
Мета програми – забезпечити короткострокове збільшення доходів населення, яке постраждало від війни.
Ця ініціатива реалізується з травня 2024 року у рамках проєкту “Багатосекторна допомога постраждалим від війни в Україні” за підтримки USAID та передбачає офіційне працевлаштування за договором на суспільно-корисні роботи на три місяці.є
