Дивлячись на те, яка сьогодні добра до нас зима, важко повірити, що раніше, зовсім недавно, вона могла бути іншою. Зі снігом рясним, морозом, що хапав за щоки, і вітром із північного боку, який, як здавалося, діставав до самої душі, що ховалася від витівок зими – від її морозного дихання і погляду крижаного, десь далеко-далеко всередині нас…
А така зима була зовсім недавно: рівно, день у день, шість років тому. І не тільки в Запоріжжі вона сипала снігом із низьких похмурих небес. Дісталося і морському узбережжю, включно з улюбленим запорожцями – особливо літньої пори – містом Бердянськ із дивовижною Бердянською косою, що спритно тікає від міста в Азовське море, і не менш улюбленим курортним селищем Кирилівкою з її незвичайними косами – Федотовою і Пересип’ю (які фактично є однією морською азовською піщаною косою).
На жаль, сьогодні і Бердянськ, і Кирилівка захоплені ворогом – лютим, підлим, мерзенним, який приніс на українську землю руйнування, сльози і смерть, назвавши все це «руським міром».
Але від того, що частина нашої землі – частина славного запорізького краю, перебуває в окупації, вона не стала менш улюбленою, менш дорогою і бажаною.
*
Фото було знято з камери відеоспостереження за Кирилівкою, яка фіксувала все, що відбувається на центральній площі селища. А там рівно шість років тому сама з собою грала в сніжки південна азовська зима.
