Подорож до села Михайло-Лукашеве, недалека за відстанню, була насичена теплими емоціями.
Сільська школа, де представників благодійного фонду «Ветерани Чорнобилю» зустріли волонтери місцевої громади, затишна та охайна, з доглянутими квітами та фіранками, ніби виринула з мирних часів. Реальність проглядає спочатку у вигляді меморіальної дошки в пам’ять загиблого героя на фасаді, а потім – у тому традиційному, задавалося б, плетиві, яке жінки відклали, щоб прийняти та розкласти гуманітарну допомогу. Плетуть пояси: щоб зігріти наших захисників, прикрити їхні натруджені спини від протягів та застуд. І килимки плетуть традиційні, щоб тепло було десь присісти. Плетуть Марія, дві Світлани та Юлія. Плетиво килимків знає ще одна Марія. Ми з ними ще роззнайомимося! Все в діло, як споконвіку було у селі.
Гуманітарна допомога – ковдри, посуд, гігієнічні набори, сприймають із радістю на вдячністю. Село прийняло до своїх обіймів біженців із напівзруйнованих Оріхова, Гуляйполя та сіл, що нині перебувають поруч із лінією розмежування. Відразу, як з’явилися у селах громади люди, які шукали, де пережити недовгі, як здавалося спочатку, часи повномасштабної війни, їм знайшли житло. Прийняли усіх. “Люди ж не хотіли їхати далеко від рідного дому”, – із розумінням розповідають жінки волонтерам.
Довго сподівалися на швидке повернення. А нині, зрозумівши, що це не буде скоро, стали сприймати життя Михайло-Лукашівської громади як своє, рідне. І так, як до рідних, тут ставляться до них. В селі значно поменшало порожніх хат. Діти грають на вулицях. «Новенькі» працюють у громаді, ведуть звичний селянський спосіб життя: городину вирощують усі. Хтось вже приглядається, як за компенсацію придбати житло.
І ті, кого прийняли у селі, і ті, хто приймає, вдячні доречній та якісній допомозі. І постіль доречна – хто мав потребу, отримали ковдру. І комплекти каструль. І побутові набори.
“Дитинка народилася у 2023-му, вже наша, михайло-лукашівська, – з радістю каже Олена Миколаївна Байдукова, голова Михайло-Лукашівської громади.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора та з відкритих Інтернет-джерел