Вірш оприлюднила прес-служба ГУ ДСНС України у Запорізькій області:
Я сумую за чистим небом…
За омріяними думками…
І за тими, хто дуже треба
Цими, дуже складними, днями…
Я сумую болючим серцем
За колишнім щасливим ранком,
До якого закрили дверці
Несподіваним нам світанком…
Я сумую за тих, хто в полі!
Хто ще й досі в своїй дорозі…
І прошу… все прошу у долі
Миру й злагоди на порозі!
Я сумую. Я мала плани,
Як і всі ми! Звичайні люди…
А тепер відчуваю рани,
Бо розбиті життя повсюди…
Моє пекло горить і тліє,
І болить, ніби сто сердець…
Та я маю в душі надію
Й точно знаю – ще не кінець!
І ти вір мені, щирий друже!
Головне – то незабуття!
Буде складно. І страшно. Дуже!
Але буде ще нам життя!
Колоситиметься пшениця,
Відбудуються всі міста
І пектиметься паляниця,
Посміхатимуться вуста,
Забуяють кругом каштани,
Повернуться додому люди!
Не загояться тільки рани…
Щоб нічого ми не забули…