Побачивши цей меморіал біля будинку на Зестафонській, 8, з тої миті відчула, як разом із солоною водою з очей втрачаю сенс буття.
Очі звіряток, що визирають з-під кухонної шафки, янгол, ікона та тигрисько… Тих, для кого ці погляди, м’які лапки та хвостики – їх вже нема.
Це ж треба так ненавидіти нас, щоб із пафосом вбивати наших дітей…
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора