БО «ЗБФ «ЄОЦ Мазаль Тов» розширює горизонти допомоги в рамках проєкту «Місце зустрічі – інклюзивний діалог!». Одним з форматів став десятиденний виїзний ретрит [період особистого чи групового усамітнення], спрямований на психологічне розвантаження та підтримку вразливих верств населення – людей з інвалідністю, членів їхніх родин, молоді, волонтерів та ВПО.
Програма ретриту була розроблена з урахуванням потреб учасників і включала різноманітні активності для особистісного розвитку та зміцнення соціальних зв’язків. Особливістю заходу стало поєднання психологічної підтримки з креативними практиками та міжкультурним обміном.
«Наша мета – створити безпечний простір, де кожен учасник може відкритися, пізнати себе та віднайти емоційну рівновагу», – зазначають організатори.
Учасники мали можливість долучитися до занять з арт-терапії, до практик емоційного розвантаження, до сесій міжкультурного діалогу, а також до групових активностей на згуртування і творчих майстер-класів.
Професійний супровід волонтерів-психологів забезпечив якісну підтримку учасникам протягом усього ретриту. Особлива увага приділялася створенню атмосфери довіри та взаєморозуміння.
Важливість цієї програми стала очевидна після отримання емоційних відгуків та коментарів учасників ретриту:
”В мене діти інваліди 1-ї групи, я мати-одиначка. Коли війна почалась, всередині все завмерло. Я наче сховалась у кокон, сини здебільшого сиділи вдома. А тут(на ретриті) уся наша родина неначе прокинулась після сплячки. Я психологічно розвантажилась. Було створене толерантне середовище, до моїх синів було гарне ставлення. Їх приймали такими які вони є, й хлопці були залучені весь час. На дксять днів я випала зі стану страху, проблем. Тут розслабилась. Я би хотіла, щоб людям, які сьогодні у зневірі знали, що все минеться, головне не закриватись у собі”.
“Війна негативно повпливала на кожного. Ми живемо в прифронтовій зоні, тому наше буденне життя наповнено тривогою, прильотами, сиренами. Хотілось від цього втекти. Ретрит став подарунком. Бо психологічний стан був такий напружений, що треба було відновити сили. Тут Я багато інформації для себе почерпнула з занять. Я вдячна за цю можливість, цікавенну програму, атмосферу. Я відчуваю, що в мене нормалізувалась нервова система. Я вже не так близько приймаю усе до серця. Я відчуваю приплив енергії”.
“Я людина похилого віку, в мене дочка з інвалідністю. Війна витіснила нас з домівки. Моя дівчинка не могла спати. Я не акцентувала її увагу на тому, що війна це моторошно, що це лунають вибухи. Ми казали що то грім. Та вона не могла спати, гуркіт, спалахи, вікна тремтять. Тому прийняли рішення евакуюватись на захід країни. І ми стали ізольовані. Самотність вплинула на внутрішній стан, здоров’я. Дочка не виходила з дому понад 4 місяці через стрес від переїзду. І тут нам запропонували участь у ретриті, і ми погодились. Ми нарешті вийшли з дому, стали проводити час на свіжому повітрі, втягнулись у процес, знайшли друзів. Це була емоційна зарядка для нас. Стільки слів вдячності, не знаю що сказати. Хто мене бачив останнім часом казав, що Я згорблена, очі якість заплющені. А зараз кажуть, що наче розгладились зморшки, колір в очах повернувся. Оживились емоції, стан вирівнявся. Тренінги та заняття, спілкування мене вирвали з моїх переживань”.
Ініціативу «Місце зустрічі – інклюзивний діалог!» впроваджує БО «ЗБФ «ЄОЦ Мазаль Тов» за технічного адміністрування ІСАР Єднання та сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні», фінансової підтримки Урядів Данії та Королівства Нідерландів.
Фото надані учасниками подій
