Цей день встановлено у 2008 році з ініціативи Міжнародної конфедерації профспілок (МКП), найбільшого у світі профспілкового об’єднання, а також за активної підтримки Міжнародної організації праці (МОП; Україна є членом МОП з 1954 року).
Згідно з визначенням Міжнародної організації праці, «гідна праця – це високопродуктивна праця, яка гарантує гідний заробіток та соціальний захист чоловіків і жінок в умовах свободи об’єднання, відсутності дискримінації, безпеки на робочих місцях та поваги до людської гідності».
ПОДІЇ ДНЯ
За деякими джерелами, цього дня, у 1253 році, в місті Дорогочині короновано Данила Галицького.
Князь Данило належав до старшої лінії роду Мономаховичів – найавторитетнішої і найвпливовішої гілки великокнязівського дому Рюриковичів. Всі його пращури за батьківською лінією колись посідали київський престол.
Через батька, діда й прадіда Данило походив від Мстислава, старшого сина Володимира Мономаха.
Данило народився у 1201 році.
Його батько галицько-волинський князь Роман Мстиславович – один з наймогутніших володарів Русі свого часу. Під його владою були всі, за винятком Чернігівського, українські князівства: Київське, Переяславське, Галицьке та Волинське.
Однак, у 1205 році Роман Мстиславович загинув на війні в Польщі. Незабаром після смерті князя Романа з новою силою розгорілися чвари між князями. Мати Данила разом з дітьми була змушена втекти спочатку із Галича, а потім і з Володимир-Волинського. Лише через 40 років Данилові вдалося повернути володіння батька.
Насамперед, у 1221 році, Данило утвердився на Волині, у 1238 році зміг повернути собі Галич і частину Галичини. І тільки у 1245 році, після перемоги у битві під Ярославом, Данило остаточно підкорив собі всю Галичину. Згодом князь Данило віддав своєму братові Васильку Волинь, а собі залишив Галичину.
У цей період авторитет та мудрість Данила та мирне його співіснування із Васильком сприяли зростанню та укріпленню Галицько-Волинської держави. Неймовірно швидко зростають міста: Холм (став резиденцією Данила і фактичною столицею князівства), Львів (названий на честь старшого сина Данила Лева), Угровськ, Кременець, Данилів, Стіжок та інші.
Данило успішно воював з польськими та литовськими князями, зміцнюючи західні кордони князівства. Однак найбільшою зовнішньополітичною проблемою князя були монголо-татари. У 1239 році Данило посадив у Києві свого воєводу Дмитра, якому уже через рік довелося захищати місто від кочівних полчищ. На жаль, ця оборона була невдалою і тому вже 1241 року монгольські війська спустошують Галич та Володимир. У пошуках політичної та військової підтримки Данило звертається до Заходу.
Папа Римський Інокентій IV відправляє посольство до Данила із короною і обіцянками допомоги у боротьбі проти Золотої Орди. І от, у жовтні 1253 року, у Дорогочині Данило Романович був коронований. Наступного року Папа Римський оголошує «хрестовий похід» проти Орди і закликає Польщу, Чехію, Померанію, Сербію взяти участь у ньому.
Однак, європейські країни не підтримали заклику Папи. Не дивлячись на це, Данило все ж таки розпочав військовий похід, щоб відвоювати Київ у монголо-татар. Незважаючи на певні успіхи, йому не вдалося здійснити свій задум та ще й довелося дорого поплатитися: у 1259 році велике ординське військо вдерлося на Галичину і Волинь.
Протистояти такій навалі Данило не зміг: він був змушений пристати на вимоги монголо-татар і зруйнувати мури Львова, Володимира, Луцька та кількох інших міст. Лише Холм зберігся недоторканим. Там же, у Холмі, у 1264 році, король Данило Романович відійшов у вічність.
Після смерті Данила Романовича Галицько-Волинське князівство ще століття зберігало свої державницькі та культурні традиції, поки не втратило незалежність і не потрапило під контроль Польщі та Литви.
У ЦЕЙ ДЕНЬ НАРОДИЛИСЯ
В УКРАЇНІ…
Маргарита Криницина (1932-2005), кіноактриса, народна артистка України, лауреат Державної премії України ім. О. Довженка.
За походженням Маргарита – росіянка, але майже уся ї творчість пов’язана з українським кінематографом.
Народилася на Уралі.
Закінчила у 1955 році Всесоюзний інститут кінематографії, отримала розподіл у Московський театр кіноактора. Грала «гострохарактерні» ролі у різних театрах Москви. Але потім її життя змінилось.
Ще на 4 курсі вона побралася з талановитим українським сценаристом Євгеном Онопрієнком (в його доробку, зокрема, сценарій до фільму «В бій йдуть самі старі»). В 1959 році подружжя оселилось у Києві.
Незабаром вона зіграла зіркову роль, яка принесла їй всесоюзну славу, але водночас ускладнила подальшу кар’єру, бо в Кринициній тепер усі бачили Проню Прокопівну – йдеться про легендарну стрічку «За двома зайцями».
Вона багато разів пробувалася на головні «серйозні» головні ролі – та її не затверджували. Через це вона навіть спробувала накласти на себе руки, але чоловік повернувся додому раніше й її встигли врятувати.
Однією з кращих театральних робіт акторки стала вистава «Жінка з квіткою та вікнами на північ» в Театрі-студії кіноактора у Києві. Роль мала успіх у глядачів, про неї багато писали критики.
Втім, навіть після цього нових ролей на сцені не з’явилося, й Криницина пішла з театру.
Загалом Маргарита Криницина зіграла близько сотні ролей у кіно – яскравих і помітних, проте здебільшого це були характерні персонажі другого плану та епізоду.
У 1999 році у Києві, на Андрієвському узвозі, було встановлено скульптурну групу, де закарбовано у бронзі героїню Кринициної разом з Олегом Борисовим – Голохвостим.
***
Ольга Пілюгіна (1982), художниця, майстриня-килимарка.
Народилася у місті Решетилівка на Полтавщині, яке є центром традиційного українського килимарства.
Батьки Ольги – майстри народної творчості, мати – художник по вишивці, батько – художник по килимам. Ткати її навчила старша сестра.
У доробку художниці вже понад 100 гобеленів. А ще вона займається витинанкою та текстильною пластикою (іграшки-мотанки).
10 років Ольга Пілюгіна працювала викладачем Полтавської дитячої художньої школи, написала підручник «Школа ремесел. Соломоплетіння. Килимарство».
Найбільш відомим твором Ольги Пілюгіної є гобелен «Коляда» (2008 р.). Композиція з «Коляди» багаторазово використовувалась у привітальних листівках, на банерах, біг-бордах, обкладинках різноманітних видань.
2013 року отримала Грант Президента України на виконання творчої роботи – гобелена «Гетьманський», що став першим у серії гобеленів «Килимова Україна». Кожен з них було визнано кращим на Всеукраїнському мистецькому проєкті-конкурсі «Кращий твір року». А саме: гобелен «Гетьманський» (2014 р.), гобелен «Розквіт» (2015 р.), гобелен «Козацький» (2016 р.), гобелен «Добробут» (2017 р.), гобелен «Зоряний» (2018 р.), гобелен «Квітуча родина» (2019 р.).
Роботи художниці постійно відзначаються преміями і нагородами, експонуються за кордоном.
Зараз вона викладає у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на кафедрі образотворчого та декоративного мистецтва.
Ольгу Пілюгіну внесено до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини України.
…ТА У СВІТІ
Нільс Бор (1885-1962), данський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1922), громадський діяч.
Засновник (1920) і керівник Інституту теоретичної фізики в Копенгагені (Інститут Нільса Бора), який свого часу став міжнародним центром фізиків-теоретиків і відіграв провідну роль у міжнародній співпраці вчених.
Нільс Бор створив першу квантову теорію атома. Багато зробив для становлення і обґрунтування квантової механіки, розробляв теорію атомного ядра.
Як учений Бор формувався в знаковий для фізики період, коли вона впритул наблизилася до вивчення світу атомних процесів і пов’язаних із ним полів.
Праці Макса Планка, Альберта Ейнштейна, аналіз спектрів випромінення атомів уже показали незвичність закономірностей мікросвіту. Був накопичений величезний експериментальний матеріал, часом досить суперечливий з огляду на відомі на той час закони.
Потрібен був принципово новий підхід для створення фізичної картини атомних процесів. І Бор знайшов такий підхід. Він орієнтував фізиків на дослідження суперечливих аспектів фізичної реальності мікросвіту, сформулював ідею дискретності енергетичних станів атомів, у світлі нових ідей побудував атомну модель, відкривши умови стійкості атомів, і пояснив величезне коло явищ.
Чимало зробив Бор для становлення й інтерпретації квантової механіки, яка виникла в 20-х роках ХХ ст. Зусиллями Бора, його співробітників та учнів була створена стійка система фізичних ідей квантової механіки.
В 1927 році він сформулював важливий для її розуміння принцип доповняльності, що стало поштовхом до його відомих дискусій з Альбертом Ейнштейном про детермінізм.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3327718-7-zovtna-pamatni-dati.html