• Архів газети
  • Історія
  • Про видання
  • Контакти
  • Рекламодавцям
  • Обрати мову сайту
  • Українська
  • Русский
Газета МИГ
  • Новини Запоріжжя
    • Підтримка
    • ЖКГ, Транспорт
    • Фінанси, економіка
    • Культура, навчання
    • Спорт
  • Україна та Світ
  • Інфографіка
  • Спецпроєкти
    • Факти – ліки проти фейків
      • Випуск 1
      • Випуск 2
      • Випуск 3
      • Випуск 4
      • Випуск 5
      • Випуск 6
      • Випуск 7
    • Цікаво
    • Світ допомагає відновлювати Україну
      • Cпецвипуск 20
      • Cпецвипуск 19
      • Cпецвипуск 18.
      • Cпецвипуск 17.
      • Cпецвипуск 16.
      • Cпецвипуск 15.
      • Спецвипуск 14.
      • Cпецвипуск 13.
      • Cпецвипуск 12.
      • Cпецвипуск 11.
      • Спецвипуск 10.
      • Спецвипуск 9
      • Спецвипуск 8
      • Cпецвипуск 7
      • Cпецвипуск 6.
      • Cпецвипуск 5.
      • Cпецвипуск 4.
      • Cпецвипуск 3.
      • Cпецвипуск 2.
      • Cпецвипуск 1
      • Архів PDF Світ допомагає відновлювати Україну
    • Запорізькі крафтовики
    • Виконані
      • Слово правди – наша зброя
        • Спецвипуск 1
        • Спецвипуск 2
        • Спецвипуск 3
        • Спецвипуск 4
        • Спецвипуск 5
        • Спецвипуск 6
        • Спецвипуск 7
        • Спецвипуск 8
        • Спецвипуск 9
        • Спецвипуск 10
      • Запоріжжя: 45 км до лінії фронту
      • Правда кривду переможе!
        • Cпецвипуск 6
        • Cпецвипуск 5
        • Cпецвипуск 4
        • Cпецвипуск 3
        • Cпецвипуск 2
        • Спецвипуск 1
      • Громадськість за здорове місто
      • Коронавірус під мікроскопом
    • Архів PDF
    • Євроінтеграція
      • Реформи
      • Україна-ЄС
    • Дивовижне Запоріжжя
      • Історія успіху
      • Персони
      • Точка на карті
  • Фото і відео
  • Публікації
    • Політика
    • Споживач
    • Соціальна сфера
    • Медицина, екологія
    • Мистецтво, дозвілля, туризм
    • Різне
  • Важливо
Газета МИГ
No Result
View All Result

Свіжі новини Запоріжжя та Запорізької області » Щоденники війни » День 5 жовтня. Пам’ятні дати та події

День 5 жовтня. Пам’ятні дати та події

by Ніна
05/10/2021
in Щоденники війни
0
464
VIEWS
Цього дня народився Петро Болбочан — український військовий, полковник Армії УНР, одна з найяскравіших постатей Української революції 1917–1921 років
https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/thumb_files/630_360_1633356939-859.jpg

Петро Болбочан (1883–1919) народився в селі Геджев Хотинського повіту Бессарабської губернії (нині село Ярівка Хотинського району Чернівецької області) в родині священника.

У 1909 році закінчив Чугуївське юнкерське піхотне училище.

З початком Української революції у 1917 році Болбочан в Армії УНР. Його перший військовий досвід в українській армії – це Республіканський курінь (бл. 500 осіб, переважно інтелігенція та свідомі офіцери), на чолі якого він брав участь у придушенні січневого повстання більшовиків у столиці 1918 року. Згодом, у лютому 1918 року, Республіканський курінь приєднано до Окремого Запорізького корпусу, що став найбоєздатнішою військовою одиницею.

Очолювані Болбочаном «запорожці» відіграли ключову роль у визволенні від більшовиків Лівобережної та Південно-Східної України навесні 1918 року. Тріумфом українського війська стала Кримська операція, в ході якої сили Запорізької дивізії під командуванням Болбочана форсували Сиваш і здобули Крим.

Під час другого наступу більшовиків на Україну командував Лівобережним фронтом, прийнявши на себе удар усіх радянських дивізій. У нерівній боротьбі українська армія не вистояла й відступила до Кременчука. Болбачан був звинувачений у поразці й заарештований. Його розстріляли біля станції Балин на Поділлі (нині Хмельниччина). Розстріляли не вороги, а свої.

Полковник став жертвою політичних інтриг українських діячів-соціалістів, що тоді переважали в уряді Директорії. Його звинуватили в тому, що буцімто планував здійснити переворот. Як би там не було, але відомо, що Болбочан був досить відвертим в оцінці тодішнього керівництва України, що іноді намагалося бути лівішим за більшовиків.

«Ви не можете розбиратись в самих простих життьових питаннях, а лізете в міністри, лізете в керівники Великої Держави, лізете в законодавці, замість того, аби Вам бути самими звичайними урядовцями та письцями, – писав 26 січня 1919 року у відкритому листі головному отаманові Симону Петлюрі та членам Директорії. – Україна повинна червоніти перед всім світом за свій уряд, котрий очевидячки веде свою сторону до погибелі. На одній нараді представників Полтавщини і Харьківщини в Полтаві один із найавторитетніших представників Українського громадянства (сказав), звертаючись у бік есерів: «Подивіться, що з себе уявляють наші міністри: як не кретин, то подлець»».

Лист залишився без відповіді. Арештовували Болбочана двічі, й, зрештою, розстріляли.

Згодом один з очільників більшовицького війська, що рухалось на Україну, Володимир Антонов-Овсієнко визнавав, що «допоки був живий Болбочан, він Україну не віддав би».

***

Окрім того, сьогодні у світі, за ініціативою ООН, відзначається Всесвітній день вчителя.

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633356570-552.jpg

День відзначається з 1994 року. Саме цього дня, в 1966 році, скликана ЮНЕСКО і Міжнародною організацією праці конференція ухвалила Рекомендацію «Про положення вчителів» – перший міжнародний документ, що окреслював умови праці вчителів.

На сьогодні Всесвітній день учителя відзначають понад 100 держав світу, хоча деякі країни мають також і національний День учителя, зокрема й Україна.

У ЦЕЙ ДЕНЬ НАРОДИЛИСЯ

Віталій Смоленський (1984-2014), Герой Небесної сотні.

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633356299-353.jpg

Народився у селі Фурманка на Черкащині. Закінчив місцеву школу, потім вступив до Ульянівського професійно-технічного училища, де вивчився на газозварювальника.

На початку осені 2013 року поїхав до столиці, щоб працювати на будівництві. Близькі люди спочатку навіть не знали, що Віталій брав участь у акціях протесту на Майдані.

Востаннє Віталій приїхав в рідне село 12 лютого. «В нього руки були чорні від сажі. Сказав, що шини палили. Помився, перевдягнувся в чисте, наступного дня попрощався, — розповідає сестра. — Поцілував маму, як ніколи в житті, обійшов усе подвір’я і поїхав».

Через тиждень подзвонив невідомий чоловік з Києва і сказав, що Віталій помер на території Михайлівського монастиря від втрати крові. В нього знайшли два вогнепальних поранення біля шиї.

Без батька залишилося двоє малолітніх синів.

***

Михайло Яцків (1873-1961), письменник.

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633356122-296.jpg

Його ім’я ставили поряд з Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Марком Черемшиною.

Автор 14 збірок створив у нашій літературі прекрасні зразки психологічної, гостросюжетної новели. Був у новеліста ще й дар актора. Уперше вийшов на сцену в мандрівному театрі Степана Курбаса (Яновича), потім виступав у театрах Львова. Іван Франко зворушено дякував йому за роль Миколи Задорожного в «Украденому щасті».

У повоєнні роки Яцків працював у Львівській науковій бібліотеці (тепер Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України), переробляючи деякі свої старі твори та пишучи спогади про Франка і Стефаника.

***

Олекса Синявський (1887-1937), мовознавець і педагог, провідний діяч у нормуванні української літературної мови, фактичний редактор остаточного тексту «Українського правопису» (1927).

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633355942-774.jpg

Народився в Запорізькій області. 1909 екстерном закінчив гімназію та став студентом фізико-математичного факультету, наступного року перевівся на  історично-філологічний факультет Харківського університету.

Олекса брав участь в українському національному русі, за що 1914 року був заарештований і висланий на два роки в Полтаву під нагляд поліції. Повернувшись до Харкова, закінчив екстерном університет.

З осені 1917 року був управителем і учителем першої на Слобожанщині української гімназії, брав участь у виданні часописів «Рідне Слово» й «Нова Громада», редагував українські підручники.

З 1920 року – професор української мови Харківського інституту народної освіти, керував секцією української мови науково-дослідної кафедри мовознавства імені О. Потебні.

Входить до Комісії для впорядкування українського правопису при Наркомосі України, де відредагував кінцевий варіант правопису 1927 року.

Працював членом-редактором Комісії для складання словника української живої мови ВУАН. З 1930 — завідувач відділу діалектології Інституту мовознавства ВУАН, де розробляв, зокрема, тему «Методологія соціальної діалектології». Одночасно (1932–1937) — професор Київського університету та Київського педагогічного інституту.

Наукова кар’єра обірвалася несподівано і трагічно – 1937 року мовознавця заарештовано органами НКВС. Олекса Синявський був убитий у тюрмі 24 жовтня 1937 в Києві.

Вченому належать численні праці з фонетики, граматики, діалектології, культури й історії української мови.

Видатний мовознавець Юрій Шевельов серед визначних осіб, які найбільше вплинули на розвиток української літературної мови, називає три прізвища: Тарас Шевченко, Борис Грінченко, Олекса Синявський. Останній «вніс у проблеми нормалізації глибоке знання, науковий досвід і методу не тільки відчуття тенденцій розвитку, а й розуміння їх».

***

Сергій Литвиненко (1899-1964), скульптор. Автор надгробка Івана Франка на Личаківському цвинтарі.

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633355845-905.jpg

Народився на Полтавщині. У 1919—1920 роках служив у званні хорунжого у лавах армії Української Народної Республіки. Після поразки І Визвольних змагань два роки перебував в таборі інтернованих українських вояків.

У 1924—1929 роках навчався в Краківській академії мистецтв, потім переїхав до Парижа, де продовжив навчання і виставляв свої твори в салоні Тюїльрі.

1930 року Литвиненко переїхав до Львова і згодом став найвидатнішим скульптором міжвоєнного періоду на західних землях України.

1933 року на замовлення «Просвіти» виготовив 4 скульптурні портрети: молодого Тараса Шевченка, Івана Франка, митрополита Андрея Шептицького, гетьмана Івана Мазепи. Того ж року скульптор завершив працю над надгробним пам’ятником Івану Франку, який став найвизначнішим його твором.

З наближенням до Львова лінії совєтсько-нацистського фронту  Литвиненко емігрує спочатку до Німеччини, потім – до Нью-Йорку. У 1952 році утворюється Об’єднання Митців Українців в Америці, і першим його головою стає Сергій Литвиненко.

Його праці експонувалися в Парижі і Нью-Йорку. В 1963 році пройшла виставка робіт Литвиненка, присвячена 40-річчю його творчої діяльності

***

Богдан-Ігор Антонич (1909-1937), поет, прозаїк, перекладач.

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633355807-582.jpg

Народився в селі Новиці, Горлицького повіту, на Лемківщині, в родині священника.

Закінчив Сяноцьку гімназію – єдину на всю Лемківщину польську гімназію, де викладали і українською мовою.

Восени 1928 року вступив на філософський факультет Львівського університету. Перша збірка поезій Антонича – «Привітання життя», вийшла в 1931, коли авторові було 22 роки. Вихід у світ другої збірки «Три перстені» (1934; саме ця збірка й зробила Антонича популярним, показала творчі можливості поета) співпав у часі з закінченням Львівського університету.

Власне, другою була «Велика гармонія» – збірка віршів на релігійні теми, написана у 1932–1933 роках. Уперше повне видання збірки українською мовою – однотомник вибраних праць – здійснили у 1967 році у Нью-Йорку.

В Україні найповніше видання поезій митця вийшло лише у 1989. Поет знаходив час на працю в інших жанрах та на публіцистику, робив переклади, на сторінках преси дискутував на політичні та громадські теми; публікував сатиричні фейлетони та пародії. Крім того, Антонич пробував свої сили у прозі та драматургії.

Здобувши за життя славу та визнання на західноукраїнських землях, після смерті поет, що прожив усього неповних 28 років, був на довгий час несправедливо забутий, а його творчий доробок – заборонений. Та навіть у неповному, усіченому вигляді творчість Антонича прийшла до читача в публікаціях на початку 1960-х років, а потім у книзі «Пісня про незнищенність матерії», і не тільки привернула до себе загальну увагу, а й стала активним фактором літературного процесу.

Вона несла з собою поетику ХХ ст., яку тодішні молоді митці відкривали для себе у творчості Лорки, Поля Елюара, Юліана Тувіма.

***

Вадим Скуратівський (1941),  мистецтвознавець, історик, літературознавець, публіцист, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, академік Академії мистецтв України, один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633355768-715.jpg

Вадим Скуратівський із тих, кого на Заході прийнято називати інтелектуалами.

Коло його інтересів і знань – вражає. До того ж, ці знання надзвичайно глибокі, ґрунтовні. Він є автором понад 1000 публікацій з історії української, російської та західних літератур, загальної історії, філософії історії, історії кіна та театру.

В одному з інтерв’ю, розмірковуючи над запитанням журналістів щодо інтелектуального стану сучасного суспільства, Вадим Леонтійович зауважив: «Багато чого залежить від влади. Але чому, власне, уряд тієї чи тієї країни має опікуватись інтелектуальним кругозором свого громадянина? Влада ж не може встигнути за проблемою вибору. Цей громадянин має все робити сам, із середини. Християнська культура навчає нас будь-яким духовним жестам саме зсередини…».

***

Василь Тибель (1960), письменник і публіцист.

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633355727-769.jpg

Народився на Рівненщині. Навчався в Рівненському інституті інженерів водного господарства.

Пише казки, детективну фантастику, містичні твори.

Книга «Медова казка» стала лауреатом і переможцем Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» серед творів для дітей молодшого шкільного віку. На її основі було надруковано навчальний зошит для 2-го класу НУШ «Я досліджую світ».

 Нині більше 200 шкіл в Україні працюють за цією програмою.

В 2018 році у видавництві «Фабула» побачила світ книга «Бурштин», яка є спробою подивитися на «бурштинову проблему» Полісся в людському, а не політичному вимірі.

***

Ольга Чубарева (1975), провідна солістка Національної філармонії України.

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633355701-894.jpg

Ольга народилася на півночі Казахстану. В 1984 році родина повернулася до України. Вже тут Ольга закінчила музичну школу, потім – музично-педагогічний факультет Рівненського педінституту.

Далі вступила одразу на другий курс вокального факультету Харківського державного інституту мистецтв імені Івана Котляревського.

У 2006 році співачку запросили на роботу до Національної філармонії України.

Ольга Чубарева концертує в Україні та за кордоном: у Німеччині, Польщі, Італії, Люксембурзі, Чехії, Франції. Бере участь у всеукраїнських і міжнародних фестивалях.

Визначним досягненням артистки є авторський міжнародний артпроєкт «Lady Opera», в якому Ольга одночасно виступає в ролі співачки, продюсерки, режисерки.

Проєкт спрямований на популяризацію академічного оперного співу та класичної музики, в його межах вже створено кілька різних концертних програм, зокрема «Lady Opera», «Europe», «Сни Роксолани», «Vivere».

 

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3326974-5-zovtna-pamatni-dati.html

 

Новини від МИГа mig.com.ua в Telegram та Instagram та facebook. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/migcomua та facebook та  Instagram

Previous Post

5 жовтня: свята, події, дати, прикмети – і що не можна робити

Next Post

В Бердянске Военно-Морским Силам Украины передали гидрографический катер

Ніна

Related Posts

Щоденники війни

Комунальні служби продовжують роботи у постраждалих районах Запоріжжя

08/07/2025
463
Правительство позволило дистанционно обследовать разрушенное жилье – это поможет получить компенсацию
Щоденники війни

Уряд дозволив дистанційно обстежувати зруйноване житло – це допоможе отримати компенсацію

08/07/2025
463
Жителі Запорізької області отримують грошову компенсацію за програмою єВідновлення
Новини Запоріжжя

Жителі Запорізької області отримують грошову компенсацію за програмою єВідновлення

08/07/2025
872
На Запоріжжі від російської агресії постраждало 270 агропідприємств
Публікації

На Запоріжжі від російської агресії постраждало 270 агропідприємств

08/07/2025
3.1k
Бахнуло разів 7-8: величезний стовп чорного диму накрив окупований Мелітополь
Щоденники війни

Бахнуло разів 7-8: величезний стовп чорного диму накрив окупований Мелітополь

08/07/2025
463
Next Post
В Бердянске Военно-Морским Силам Украины передали гидрографический катер

В Бердянске Военно-Морским Силам Украины передали гидрографический катер

Щоденники війни

Комунальні служби продовжують роботи у постраждалих районах Запоріжжя

Уряд дозволив дистанційно обстежувати зруйноване житло – це допоможе отримати компенсацію

Жителі Запорізької області отримують грошову компенсацію за програмою єВідновлення

На Запоріжжі від російської агресії постраждало 270 агропідприємств

Бахнуло разів 7-8: величезний стовп чорного диму накрив окупований Мелітополь

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 4 ворожих штурми

Цікаво

Як отримати «Пакунок школяра» – роз’яснення від Мінсоцполітики

Конотоп: як це було 366 років тому?

Справа про отруєння блідою поганкою. Суд в Австралії визнав Ерін Паттерсон винною у вбивстві трьох людей

Як безпечно пережити спеку +30° і вище: у МОЗ дали поради

Співак Melovin мобілізувався до ансамблю Держприкордонслужби

“Укрзалізниця” запускає новий регіональний поїзд експериментального типу

Публікації

На Запоріжжі від російської агресії постраждало 270 агропідприємств

Чи перейдуть в Україні на чотириденний робочий тиждень?

З якими проблемами звертаються запоріжці до Держпродспоживслужби

У Запоріжжі суд закрив справу про “перейменування скверу Тарасова”

Чому цього року ранні овочі та ягоди на Запоріжжі такі недешеві

Театральний потяг пришвидшує темп: магаровці про здобутки 96-го сезону

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/migcomua

Газета МИГ
  • «Факти – ліки проти фейків» PDF архів
  • Архів PDF Світ допомагає відновлювати Україну
  • Архів PDF
  • Слово правди – наша зброя
  • Архів газети
  • Історія
  • Про видання
  • Контакти
  • Рекламодавцям
  • Українська

Контакти

Адреса редакції:
м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, , 5 поверх
Адреса для кореспонденції:
а/с 8030, м. Запоріжжя, індекс 69095 Приймальня (061) 7875211,
[email protected]
Сайт mig.com.ua створено для поширення інформаційного контенту під брендом "МИГ". Матеріали сайту готуються і редагуються співробітниками ТОВ "Газета МИГ".
Сайт отримав гранти від Фонд Східна Європа, Празький центр громадянського суспільства та Асоціації «Незалежні регіональні видавці України».
Рекламна служба газети та сайту:
[email protected] ,
[email protected]
Статті у розділі "Важливо" можуть бути комерційною або спонсорською інформацією .
Адміністратор сайту:
[email protected] [email protected]
Використання матеріалів, опублікованих на сайті, дозволяється із зазначенням посилання на офіційний сайт газети МИГ

Мітки

ЄС БПЛА Бердянськ ДСНС ДТП Енергодар Запоріжжя Запорізька ОВА Запорізька область Запорізький район Мелітополь НПУ Новини Запоріжжя Новости Запорожья ПРОГНОЗ Украина адреси вибухи відключення відновлення війна війна з рф графіки гроші допомога діти електроенергія кримінал новини обстріл обстріли окупація погода пожежа поліція поліція_Запоріжжя ремонт руйнування рух рятувальники світло синоптик суд транспорт черги

© 2025 JNews - Premium WordPress news & magazine theme by Jegtheme.

  • Русский
  • Новини Запоріжжя
  • Україна та Світ
  • Щоденники війни
  • Спецпроєкти
    • Факти – ліки проти фейків
    • Світ допомагає відновлювати Україну
    • Євроінтеграція
    • Дивовижне Запоріжжя
    • Виконані
      • Слово правди – наша зброя
      • Правда кривду переможе!
      • Запоріжжя: 45 км до лінії фронту
      • Громадськість за здорове місто
  • Публікації
  • Важливо
  • Фото і відео
  • Цікаво
  • Календар
  • Інфографіка
Рекламодавцям
No Result
View All Result