Наступного року, після катастрофічної для українців поразки під Берестечком і підписання тяжкого миру під Білою Церквою 1651 року, за умовами якого чи не вся Україна поверталася під ярмо польської шляхти і магнатів, відбулась переможна Батозька битва.
Богдан Хмельницький укотре довів свій визначний талант полководця, а козаки – вміння перемагати.
Для поляків, які після Берестечка розраховували на повний занепад козаччини, результати бойовиська під Батогом стали прикрою несподіванкою.
Щоби не допустити воєнного союзу України з Молдовою, польський уряд направив в Україну армію, яка складалася з 12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та 30 тисяч озброєних слуг.
1 червня українське військо на чолі з Богданом Хмельницьким атакувало польську армію під командуванням Калиновського біля гори Батіг, що біля берегів Південного Бугу на Брацлавщині (неподалік села Четвертинівки Вінницької області).
Разом з козацькими полками в битві під Батогом брали участь загони кримських татар як тимчасові союзники Війська Запорізького. Бій тривав два дні і завершився повним розгромом польської армії.
Спочатку козацькі полки атакували польське військо і змусили ворога відступити в табір, а потім, оточивши його з усіх боків і прорвавши ворожу оборону, вдерлися до нього. Вночі до козацького війська підійшли основні сили (Чигиринський, Черкаський, Переяславський і Корсунський полки).
Особливо відзначилася козацька кіннота під командуванням Івана Богуна. В цій битві полягло майже все польське військо та німецькі найманці.
Загинув і сам гетьман Калиновський з сином, а також майже вся командна верхівка поляків. Після завершення битви козаки влаштували справжню різанину, під час якої знищили від 3 до 5 тисяч полонених.
Це була своєрідна помста за Берестечко. Одним із небагатьох уцілілих свідків кривавої розправи над співвітчизниками був і майбутній коронний гетьман Речі Посполитої Стефан Чарнецький (нині національний герой Польщі, про нього згадується в національному гімні поляків).
У 1664 році він розграбує і спалить хутір Суботів, що раніше належав Хмельницькому, зруйнує гробницю Богдана і Тимоша Хмельницьких в Ільїнській церкві, а їхні тіла викине геть. Чарнецький також надасть наказ знищити всіх мешканців Ставища у 1665 році, не жаліючи ні немовлят, ні вагітних жінок, ні стариків.
До українців він ставився з надзвичайною жорстокістю – не міг забути і вибачити побаченого насилля під Батогом. Внаслідок Батозької битви значну частину України було повністю очищено від польських військ, українські війська зайняли територію України до річки Случ.
Битва під Батогом стала чи не останньою великою перемогою Богдана Хмельницького і українського війська.
Вже через два роки українці шукатимуть союзу з Московією, татари вкотре зрадять, а Україна буквально втопатиме в крові, потерпаючи як від зовнішніх зазіхань агресивних сусідів так і від внутрішніх чвар.
События дня:
2 июня 1953 года, в Вестминстерском аббатстве, на британский престол коронована Елизавета II.
Торжественную службу в аббатстве проводил архиепископ Кентерберийский, духовный глава Англиканской церкви. 27-летняя Елизавета произнесла слова священной клятвы и была коронована в соответствии с давней традицией, став, таким образом, 39-м монархом, коронованным в Вестминстерском аббатстве.
Будущая королева родилась в семье, принадлежавшей к правящей Виндзорской королевской династии. Впрочем, ничто не предвещало девочке королевства, пока в декабре 1936 года ее дядя, король Эдвард VІІІ не отрекся от престола ради женщины, которую любил гораздо сильнее короны и власти.
Итак, трон занял отец Елизаветы – принц Альберт, герцог Йоркский, который стал английским королем Георгом VІ.
Известие о смерти отца догнало Елизавету в Кении, где она вместе с мужем находилась на отдыхе. Произошло это 6 февраля 1952 года.
С трапа самолета она уже сходила как новая королева Великобритании.
2 июня 1953 года Елизавета была коронована. На сегодняшний день Елизавета II является старейшим правящим монархом в мире.
Даты дня:
153 года со дня рождения Федора Андерса (1868-1926), украинского инженера-конструктора, создателя первого украинского дирижабля гражданского назначения.
Окончил Киевский политехнический институт.
В 1911 году построил первый в Российской империи дирижабль мягкой конструкции «Киев» объемом 850 куб. м, на котором сделал около 160 полетов и перевез около 200 пассажиров.
К сожалению, 29 августа 1912 года произошла катастрофа. Дирижабль отправился из Киева в направлении Чернигова и в 12 верстах от Остра сгорел. Причины возгорания остались неизвестны. Впоследствии инженер разработал новую конструкцию – гидродирижабль «Киев-2», на котором гондола имела форму лодки и могла, в случае необходимости, держаться на воде.
Но построить его не удалось. Андерс уезжает в Германию, где год работает на заводе Цеппелина. В 1921 году Андерсу было поручено разработать оригинальный проект дирижабля жесткой конструкции на 100 человек с переменным объемом. Но и этот проект реализовать не удалось.
Умер конструктор в Киеве 31 мая 1926 года.
93 года со дня рождения Леопольда Ященко (1928-2016), украинского музыковеда-фольклориста, дирижера, композитора, руководителя хора «Гомон». Лауреат Государственной премии им. Т. Шевченко, премии им. П. Чубинского.
Автор биографических исследований о Порфирии Демуцком, Григории Веревке; составитель сборников «Украинские народные романсы», «Буковинские народные песни», труды «Государственная заслуженная капелла бандуристов УССР» и более 100 статей по вопросам музыкальной культуры и фольклора, сценариев фольклорных праздников, музыкальных произведений.
В 1971 году Ященко был исключен из Союза композиторов за «идейные ошибки, допущенные в руководстве хором», хор «Гомон» – ликвидирован как националистический.
Почти 13 лет выдающийся музыковед был лишен права заниматься любимым делом.
Работал маляром, плотником. С началом перестройки времена скитаний прошли: Ященко снова возглавил этнографический хор «Гомон».
79 лет со дня рождения Эдуарда Кирича (1942), украинского художника анимационных фильмов.
С 1972 года – художник-постановщик мультипликационных лент на студии «Киевнаучфильм».
Именно Эдуард Кирич является автором самых любимых украинских мультипликационных героев – казаков Око, Грая и Тура.
Вместе с тем участвовал в создании картин: «Приключения казака Энея», «Человек, который умел летать», «Энеида», «Сказание о Игоревом походе» и др.
ukrinform.ru/rubric-society/3256659-2-iuna-pamatnye-daty.html
