Як великодній кролик з’явився в Україні?
Великодній кролик або заєць – популярний персонаж масової культури, якого асоціюють із весняними святами
Крім того, у США та Європі кролик – головний символ Великодня.
Звідки взявся великодній кролик та коли “прийшов” до України, розповідає “УП.Життя”.
Чому кролик – символ Великодня?
Великодній кролик – персонаж європейських та американських звичаїв, який напередодні Великодня розфарбовує і ховає у саду яйця.
Діти ж, за традицією, повинні їх відшукати.
Прямо пов’язувати тваринку зі святом почали в Англії та Німеччині. Саме там розпочинається історія великоднього кролика.
В Англії XII століття квітень мав назву Eosturmonath, або “Eostre Month”.
Вважають, що місяць назвали на честь богині весни Остари.
Теперішня ж назва Великодня англійською – Easter.
Деякі дослідники кажуть, що богиня Остара мала помічника-кролика, який символізував родючість та молодість.
Згадка про зайця-помічника богині вперше з’являється у праці міфолога Адольфа Хольцмана 1874 року.
Він пише, що заєць спочатку був пташкою, але після того, як Остара перетворила його на тварину, досі міг відкладати яйця.
А вперше саме про великоднього зайця згадує у своїй праці “Про великодні яйця” німецький лікар і ботанік Георг Франк фон Франкенау в 1682 році.
Там він розповідає “стару казку”, де йдеться про зайця, який висиджує яйця і залишає їх у траві.
У 1700-х роках німці, які перебралися до Америки, привезли на нову землю свої звичаї.
Разом з ними “прибув” і великодній заєць. Тоді ж зʼявилася традиція, коли діти готують гнізда для тваринки напередодні Великодня і якщо гарно себе поводили, зранку знаходять там крашанки.
Звичай розповсюдився країною і згодом пасхальні кролики почали “дарувати” шоколад та цукерки, а гнізда замінили декоровані кошики.
Через деякий час про зайця дізналися й в Україні.
Етнологиня Дар’я Анцибор каже, що це нагадує сучасну українську традицію, коли слухняним дітям святий Миколай приносить подарунки під подушку.
Як образ зайця пов’язаний з українськими звичаями?
Через те, що заєць активний уночі, у деяких міфах та казках його повʼязують з потойбіччям.
В Україні існує повір’я, що заєць, який перебіжить людині дорогу, віщує смерть або серйозні проблеми.
Через це могли з’явитися з забобони, коли голову, лапку або хвіст зайця почали використовувати, як обереги.
Згадки про зайця, як про символ весни, можна побачити в українських веснянках.
У багатьох з цих пісень міг з’являтися й еротичний підтекст, бо заєць у фольклорі часто пов’язаний із плідністю.
Перші зайченята народжуються ранньою весною, і тому великодні обряди на честь пробудження природи теж повʼязували із твариною.
Хоч заєць став символом одного з найбільших християнських свят, він та розфарбовані яйця не згадуються у Святому Письмі.
