У середу, 8 листопада Єврокомісія має дати оцінку виконання Україною семи рекомендацій, що повинна наша держава зробити, аби стати членом ЄС. За позитивної оцінки на саміті ЄС у грудні може бути прийняте рішення про офіційне відкриття переговорів про вступ.
Але не все так просто, навіть якщо Єврокомісія визнає прогрес України на цьому шляху. Майбутнє розширення ЄС (до повноправного членства у європейській родині прагне не тільки Україна) глибоко пов’язане з реформуванням самого Євросоюзу. І ще кілька місяців тому багато хто з європейських топ-посадовців вважав, що спочатку має бути реформа ЄС, а вже потім розширення. Інші вважали, що ці процеси мають іти принаймні паралельно.
Реформування взагалі процес важкий, тим більше для такого складного механізму, як ЄС. Тому дуже важливою є перша велика конференція очільників міністрів закордонних справ країн Євросоюзу «Більший, сильніший ЄС», що відбулася 2 листопада у Берліні, на яку були запрошені також представники усіх держав-кандидатів (крім України, це Молдова і шість держав Західних Балкан). Розлогий аналіз перебігу конференції першими надали головний редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко у статті “Не буває членства другого сорту”: про що домовилися на конференції щодо розширення ЄС” і оглядачка “Укрінформа” Ольга Танасійчук у матеріалі “Європейська конференція в Берліні: прискорення євроінтеграції та реформ”. Пропонуємо познайомитися з головними тезами, на які звертають увагу автори обох матеріалів.
“ЄС не може більше дозволити собі “сірі зони” в Європі”
За кілька годин до офіційного початку конференції у Берліні відбулася ще й зустріч представників ключових аналітичних центрів Європи, що опікуються питаннями ЄС. Співочільниця Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), данська експертка Люкке Фріс підкреслила, що ключовою тезою є тверде переконання, що розширення потрібне не лише державам-кандидатам, а й самому Євросоюзові. “Нездатність до розширення залишить країни у сірій зоні і може бути сприйнята як запрошення до агресії”, – наголосила вона.
На початку конференції з грунтовною промовою виступила міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок. “Ми більше не можемо дозволити собі сірі зони в Європі. Розширення ЄС є геополітичним шансом для ЄС, і воно дає нам геополітичні можливості”, – заявила пані Бербок. І додала, що путінська Росія й надалі намагатиметься «рити імперський окоп через Європу», аби відірвати країни, які прагнуть наразі членства, від ЄС. Якщо Росія може дестабілізувати ці країни, то це також робить уразливими європейців.
Пропозиція “напівчленства” країн-кандидатів не популярна
Анналена Бербок також кілька разів наголосила на тому, що вважає неприпустимою ситуацію, коли держави-кандидати, які виконують “домашнє завдання” для членства в ЄС поступово та протягом тривалого часу, не отримують переваг аж до остаточно вступу до блоку. “Ми повинні ділитися перевагами ЄС з громадянами держав-кандидатів ще до того, як країна стане повноправним членом. Потрібна поступова інтеграція – наприклад, як спостерігачів на засіданнях Ради ЄС”, – вважає пані Бербок.
Ця ідея, втім, не має однозначного сприйняття. Головна небезпека – що через це кандидати можуть застрягнути на пів дороги. Бо у цьому разі ті уряди ЄС, які захочуть з певних причин загальмувати розширення, зможуть апелювати до того, що держави-кандидати, мовляв, вже отримали дещо – а отже, їм не треба поспішати до повноцінного членства.
Є й зворотній бік медалі: поступова інтеграція може призвести до ефекту вибірковості з боку держав-кандидатів. Мовляв, ми обираємо вільний ринок, але не інтегруємося у питанні прав людини чи зовнішньої політики.
Та в процесі конференції виявилося, що ідею “напівчленства” як мети розширення дипломати ключових держав ЄС не підтримують. Так само як і експерти. “Ми не вважаємо за можливе запрошувати кандидатів до “членства другого сорту”, – пояснила професорка Маті Гаель, що представляла дипломатам у Берліні експертні напрацювання.
Водночас чіткий сигнал кандидатам на вступ: не буде жодних знижок чи скорочень, особливо у сфері верховенства права.
Чи має право вето шкодити загальній справі
Важливе обговорення відбулося стосовно процедури ухвалення рішень. Нагадаємо, що фактично усі рішення у ЄС приймаються консенсусом (одноголосно). А деякі держави своїм правом вето зловживають.
Тож лідери ЄС у комплексній реформі Союзу бачать і перегляд правил голосування, з ліквідацією механізму вето. Але рішення про це “урізання” мають прийняти усі 27 країн-членів. На практиці це означає, що реформа ЄС триватиме десятиріччями. Що аж ніяк не влаштовує країни-кандидати. Насамперед, Україну: неприпустимо, щоб її вступ до ЄС був прив’язаний до наперед нездійсненної умови, на яку до того ж Україна не може вплинути.
Цю думку висловив на конференції міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Запевнивши присутніх, що «українці тепер мають найвищий оптимізм щодо європейського проєкту як такого, вони віддані європейським цінностям та принципам”, пан Кулеба не приховував хвилювання, що Україна може провести власні реформи, а повільність ЄС гальмуватиме процес розширення.
Втім, очільник української дипломатії висловив переконання, що на конференції закладено ”перші серйозні запобіжники, щоб процес реформ ЄС не використовувався як обґрунтування для того, щоб відкладати в часі членство України в Європейському Союзі».
“Україна стане доданою вартістю, а не тягарем для ЄС”
Дмитро Кулеба висловив упевненість, що вступ України до Євросоюзу означатиме зміцнення безпеки Європи, а не її послаблення. «Україна стане доданою вартістю, а не тягарем для ЄС. Агресія Росії проти України показала, що ЄС може бути сильним і діяти рішуче, однак реформування ЄС не має демотивувати нові країни-члени чи відтерміновувати їхній вступ», – повторив міністр.
Офіційний Київ уже зараз активно долучився до обговорення внутрішньоєвропейських процесів. Одна з важливих думок, озвучених паном Кулебою, – необхідність розроблення нової повноцінної політики у сфері оборонних індустрій, до якої могли б долучитися країни-кандидати. Бо хоча найперше у цьому зацікавлена наша країна, яка воює, проте співробітництво в обороні зміцнить весь ЄС, який не може більше почуватися у безпеці. Також Україна пропонує ЄС відігравати більш проактивну роль у міжнародних питаннях.
Кількість і масштабність реформаторських завдань, що стоять перед Євросоюзом, – дуже великі. Але українські аналітики відзначають: те, що в ЄС зараз зрозуміли геополітичну важливість розширення і, схоже, твердо налаштовані довести до вступу нових членів, дає надію, що ці виклики вдасться подолати. У цьому разі країни-кандидати, які найшвидше завершать власні необхідні реформи, матимуть змогу зможуть першими стати новими членами ЄС.
За матеріалами “Європейської правди” та “Укрінформ”
