На станцію «Академік Вернадський» до Антарктиди вирушила 29-та українська експедиція. У її складі 14 учасників та учасниць. Про завдання експедиції, роль українських науковців у міжнародних дослідженнях, а також про буденні справи полярників розповів на Громадському радіо керівник експедиції, один із досвідчених полярників України, геофізик Юрій Отруба.
З Києва на станцію «Академік Вернадський» вирушила 29-та Українська антарктична експедиція. Ця команда має змінити на станції «Академік Вернадський» зимівників з 28-ї УАЕ, які відпрацювали там майже рік. У складі експедиції – 14 учасників та учасниць. Серед них 9 вчених (по три біологи, метеорологи та геофізики) та п’ять представників команди життєзабезпечення (лікар, кухар, сисадмін, системний механік, дизеліст-електрик). Також вперше за останні 27 років в експедиції працюватиме чотири жінки (раніше стільки полярниць було лише у другій УАЕ 1997-1998 років). Примітно, що одна з учасниць, геофізикиня Анна Соіна, вирушила вже в другу свою зимівлю (раніше вона була у 25-й УАЕ 2020-2021). У першу для них експедицію їдуть біологиня Тетяна Баглай, метеорологиня Валентина Гарбарчук, лікарка Іванна Котурбаш.
Чим займатимуться українські науковці в Антарктиді
Юрій Отруба: Попри те, що в нашій країні йде війна, але в нас є певні зобов’язання, міжнародні та безпосередньо наукові. Тому тим же самим будемо займатися що і раніше: продовжувати науку в Антарктиді. Згідно з державною цільовою програмою у нас є певні міжнародні проєкти, які ми також виконуємо. Ну і звісно підтримання життєдіяльності станції протягом року.
Будемо займатися метеорологічними спостереженнями, тому що все-таки Антарктида – це такий холодильник, який впливає на клімат не тільки у тому регіоні, в південній півкулі планети, але впливає також на нашу Україну. І вивчення, скажімо так, клімату в нашій точці на станції Академії Вернадській, дає змогу все-таки прогнозувати, змоделювати, який клімат буде на планеті. І також отримувати певні прогнози.
Ну і звісно біологічні дослідження, яких з кожним роком все більше і більше.
Хоч Антарктида і була відкрита відносно давно, 200 років назад, але вивчення її почалося, наприклад, ще лише 100 років назад. У розумінні науковців – це мало років, і тому там дуже мало чого досліджено.
Про глобальне потепління
Юрій Отруба: Як би банально це не звучало, але глобальне потепління впливає буквально на все. Ми також можемо в Антарктиді спостерігати, що у нас середньорічна температура підвищується і, таким чином, також змінюється, температурний режим, кількість опадів в пори року. Ми також можемо у себе в Україні спостерігати, що в нас стали зими менш холодні, більш непередбачувані опади та снігопади трапляються. Так само це і в Антарктиді відбувається. І також це все також біологи можуть спостерігати, тому що, скажімо і рослинність, і тварини – вони також залежать від клімату, і от настільки їхня популяція збільшується або зменшується, це також констатує глобальне потепління.
Академік Вернадський (до 1996 – Фарадей; англ. Faraday Station) – єдина українська антарктична станція. Розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією. Головне призначення станції – проведення наукових досліджень в Антарктиці. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ).
Фото: GETTY IMAGES та Національний антарктичний науковий центр у Facebook
Слухати Громадське радіо
