Як підтримати спорт в умовах карантину

Агенція Регіональних Ініціатив провела круглий стіл, присвячений темі «Чи виживе запорізькій спорт в умовах карантину». В ньому взяли участь спортивні діячі, тренери та заслужені майстри спорту України.
Теймур Мамедов, президент обласної федерації «Муай-Тай» вважає, що карантин не є найбільшим злом. Спорт і до епідемії коронавірусу був не в пріоритеті у держави. Це видно в першу чергу з того, що навіть Міністерство спорту було реорганізовано та об’єднано в Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України. Недостатньо ані державного фінансування, ані фінансування від обласної та міської влади. Відсутні сучасні спортивні комплекси та спортивні майданчики, які відповідають вимогам техніки безпеки та добре обладнанні. Міською владою також не будо вирішено питання з спорткомплексом «Манеж», розташованому на вул. 12 квітня – після його передачі в приватне управління багато професійних спортсменів та спортивних груп залишилися «просто неба».
На цей час в Запоріжжі та Запорізькій області тайським боксом займається близько 1500 дітей та підлітків. Цей вид спорту є дуже популярним, але тренера працюють майже на ентузіазмі, не отримуючи дотацій та компенсації від держави. Поїздки до спортивних таборів, участь у чемпіонатах та міжнародних змаганнях можливі виключно завдяки приватним спонсорам та меценатам. Держава зробила б значний крок на зустріч спорту, якщо б скасувала або зменшила податки особам, які благодійно підтримують розвиток спорту в Україні.
Думку Теймура Мамедова повністю підтримала Любов Черепаха-Волкова, заслужений майстер спорту України з гирьового спорту, яка зауважила, що держава не тільки не вкладає гроші в спорт, але ще обкладає податками кошти меценатів, які ті благодійно передають на нужди спортсменів. «Державним саботажем» назвала вона ситуацію, при якій вимирають ДЮСШ по всієї Запорізькій області, приміщення спортивних шкіл знаходяться в аварійному стані, багато стадіонів міста не використовуюся та заросли амброзією, ліквідовано Обласний лікарсько-фізкультурний диспансер, немає достатнього забезпечення спортсменів фармакологією та засобами реабілітації після травм.
«Спорт повинен бути пріоритетним напрямком у всіх соціальних проектах та у соціальних сферах», – каже Олексій Гацуля, директор КЗ «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності» ЗОР. Він вважає, що треба приділити увагу усім віковим категоріям населення, розвивати масовий спорт, вкладати кошти у розвиток професійного спорту. За часи Радянського союзу майже всі підприємства мали свої спортивні бази та клуби, спортивні об’єднання, гребні бази, проводили спартакіади та чемпіонати, оздоровлювали працівників. Зараз бізнесу не вигідно вкладати коштів у ці направлення, і держава повинна розробити механізм заохочування підприємств зменшенням податків або держзамовленням.
Окремою темою Олексій Гацуля виділив спорт високої майстерності. Участі у міжнародних змаганнях, отримані нашими спортсменами медалі – це індикатор спорту України. Дуже прикро, що спортсмен та його тренер кожного разу повинні шукати кошти на екіпіровку, поїздку, фармацевтику та інші витрати серед меценатів та небайдужих приватних осіб.
В’ячеслав Дуров, тренер спортивного клубу «Адреналін» підкреслив, що попри велике бажання багатьох дітей та підлітків займатися спортом, майже у третини не вистачає коштів на професійне спорядження та обладнання.
Карантин також додав певні складнощі до ситуації. Невпевненість у строках продовження карантину чи наступу «другої хвилі», розділення на червоні та зелені зони навіть всередині країни унеможливлює складання графіку спортивних заходів та проведенню чемпіонатів у місті та області. Спорт високої майстерності наразі теж на паузі, всі великі спортивні міжнародні заходи перенесені на наступний рік. Але з іншого боку, після відміни карантину та відкриття спортивних залів значно більша кількість людей зацікавилась заняттями спортом та зміцненням імунітету.
В Україні займається спортом 13,5% населення, в той час як у Скандинавії майже 85%. Україна знаходиться на 150 місці по тривалості життя у світі. Ці невтішні показники свідчать, що спорту в Україні, нажаль, приділяють замало уваги. Спорт повинен бути доступним, масовим, затребуваним та цікавим для всіх вікових груп та соціальних верств населення.