Днями Кривий Ріг і Дніпро прийняли експертну раду фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров’я «Січеславна-2025».
Якщо на першому етапі, наприкінці листопада й на початку грудня, експерти знайомились із відеозаписами 27 вистав, то тепер вони почали переглядати відібрані до лонг-листа постановки наживо.
Йдеться про прем’єри, що їх професійні театри Дніпропетровської та Запорізької областей показали за останні два сезони, а тепер висунули на фестиваль-конкурс «Січеславна».
На другому етапі експертна рада перегляне наживо 19 відібраних за підсумками першого етапу вистав (плюс театралізований концерт поза конкурсом), щоб скласти шорт-лист фіналу «Січеславни-2025», коли всі спектаклі-переможці зберуться в одному місті.
Там їх судитиме вже не експертна рада, а міжнародне журі.
Дніпропетровське міжобласне відділення Національної спілки театральних діячів України близько трьох десятиліть поспіль щороку проводить «Січеславну». Та торік фестиваль не відбувся. Дехто вважає, що він, мовляв, недоречний у країні, яка воює.
Та правління міжобласного відділення НСТДУ на чолі із заслуженою діячкою мистецтв України, заслуженою артисткою Казахстану Маргаритою Кудіною зважилося на таке рішення. Бо під постійними обстрілами, а то й у прифронтовій зоні (як от Запоріжжя) театри працюють, випускають нові спектаклі, відкривають двері для глядачів.
«Січеславна-2025» за таких умов — не лише подарунок для публіки, а й підтримка театральних колективів. Спроба дати відчути єдність і знак: їх цінують, про них не забули.
У Кривому Розі експертна рада подивилася в академічному міському театрі драми і музичної комедії імені Т.Шевченка казку «Здолати дракона» (режисер-постановник Микита Блюдо). Головний герой цього барвистого, з бадьорою музикою дійства – казковий силач Микита Кожум’яка. Та театр розмовляє з дітьми про серйозне: ніхто не спроможний сам-один перемогти чудовисько. Тільки разом! В єдності – справжня сила.
Натомість академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху» презентував дітям романтичну казку «Пітер Пен і Венді» (автор сценічної версії та режисер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Сергій Бєльський). Але вистава не лише для дітей. Вона – для сімейного перегляду, бо здатна примусити дорослих замислитися про саму сутність дитинства.
«…Ми були подібні до сліпців, що марять про вільний світ у замкненій хаті; ми і тепер іще сліпці, але вже нас веде якийсь мовчазний поводатор… Ми мимохіть заражаємось ясним, енергічним, жвавим настроєм – і готові на слово вірити, що людям нема чого впадати в розпач…» — ці слова Лесі Українки про творчість Моріса Метерлінка цілком можна віднести до іншої конкурсної вистави театру «Академія руху» за мотивами метерлінківських п’єс та музики Яна Сібеліуса — «Співи сонця і тіні» (сценограф, режисер-постановник, автор музичного оформлення — заслужений діяч мистецтв України Олександр Бєльський).
У спектаклі немає жодного слова. Тільки пластика, тільки рух. Після показу, на обговоренні з учасниками вистави, голова експертної ради Наталія Ігнатьєва говорила про асоціації, що пластична драма викликає з полотнами видатного фламандського художника ХVІ століття Пітера Брейгеля-старшого…
Шок і сльози – такою була реакція публіки на другу постановку Олександра Бєльського, що увійшла до фестивальної програми: «Записки божевільного» за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя. І знову – жодного слова (за одним винятком). Артисти «розмовляють» пластикою, та ця їхня «мова» зрозуміліша глядачам, ніж довгі монологи.
Прем’єра «Записок божевільного» відбулася в Кривому Розі навесні 2024 року. Олександр Бєльський створював пластичну драму під бомбами. Не в переносному сенсі — буквально. Боляче усвідомлювати, що «Записки божевільного» стали його останньою виставою.
24 травня, майстер пішов із життя. Під час репетиції. Серце. Бєльському було 76 років.
«Академію руху» тепер очолює заслужена діячка мистецтв України Антоніна Бєльська — дружина і соратниця Олександра Гнатовича. А його син – Сергій Бєльський – узяв на себе творчий процес.
У Кривому Розі експертна рада працювала два дня: 28 і 29 січня. А 2 лютого подивилася дві вистави академічного обласного українського молодіжного театру і концерт «Містифікації. Вірити чи ні?» Будинку органної та камерної музики у Дніпрі.
Концертна програма (нехай навіть театралізована) не у форматі «Січеславни», тому її переглянули поза конкурсом. Музичні номери блискучі. Проте автор сценарію народна артистка України Тетяна Бабич, яка в співавторстві з Оленою Гамовою ставила цю програму, а також директор-художній керівник закладу Антон Чернета наголошували на пошуках жанрових модифікацій і нових форм концертних програм. Їхнім завданням було не стільки вислухати членів експертної ради, скільки заявити про себе. І їх почули…
«Вовк і козенята» у Дніпропетровському молодіжному театрі – добра лялькова казка з веселими піснями. Вона усім відома, але автор віршованого тексту й режисер-постановник Сергій Олійник зумів додати в неї чимало свого, оригінального.
А от актуальну п’єсу Оксани Гриценко «Молочайник» наразі ставлять у багатьох театрах України. В ній ідеться про жінок різного віку, які опинилися в окупації на Херсонщині у перші місяці повномасштабної війни. Не дивно, що її включили у репертуар Дніпропетровського молодіжного театру. Але режисер-постановник Олена Ряпулова уникнула «побутовізації», якої нібито вимагає текст. Відсутність реквізиту й умовність декорацій дають змогу зосередитися на сенсі: якими сильними, якими мужніми можуть бути наші люди. На ідеї щирого, дієвого патріотизму. До речі, постановниця Олена Ряпулова активно займається волонтерською діяльністю, вона вклала у постановку власний досвід та почуття.
8 і 9 лютого експертна рада планувала перегляд в академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки міста Кам’янського вистави «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра й «Емігранти» Славомира Мрожека.
Потім експерти побувають у Запоріжжі і знову у Дніпрі. Другий етап завершиться 1 березня. Після цього буде складений шорт-лист «Січеславни-2025» і визначено місце та дати проведення фіналу.
Покази фестивальних вистав «Січеславни-2025» у Запоріжжі
15 лютого:
— об 11.00 – «Золоте курча» у театрі ляльок
— о 16.00 – «Людожерчик» у театрі імені В.Магара
22 лютого:
— об 11.00 – «Козенята та сірий вовк» у театрі ляльок
— о 13.30 – «Ісіда в Таврії» у ТЮГу
— о 16.00 – «Тіні забутих предків» у театрі імені В.Магара
Віталіна МОСКОВЦЕВА-ДОРОШЕНКО
