За десять п’ята, а в Туристичному інформаційному центрі людно. Скоро розпочнеться презентація книги «Сага про золотого коня» Макса Оста. Проте це лише псевдонім, насправді ж автор книги – генеральний директор Національного заповідника «Хортиця», кандидат історичних наук, археолог Максим Остапенко.
Це перша художня книга автора, задум якої, за його словами, народився за 15 хвилин. Робота над текстом тривала півтора роки, і перед Новим роком книга побачила світ у видавництві «Видавець Олександр Савчук».
У книзі Макс Ост розповідає історію хлопця Олафа, юного вершника, та його коня Гулфоса. Писати саме на тему кінного спорту автора надихнула дочка Анна, яка є кандидатом у майстри спорту з виїздки.
Події розгортаються в Ісландії. На питання, чому автор обрав саме цю країну, він відповідає так: “Усе моє життя пов’язано з іншим островом – Хортицею. Тому, коли я шукав країну, де б могла відбуватися історія, мабуть, провів певну паралель”.
За словами автора, ісландці мають глибокі сімейні зв’язки, гордість та повагу до своїх традицій, чого часто не вистачає багатьом українцям. “Я хочу надихнути людей на любов і повагу до рідної країни”, – наголосив Максим Остапенко.
Присутня на презентації і літературна редакторка книги – запорізька журналістка Ольга Боглевська. Найперше, що сказала пані Ольга після привітання: “Я дуже заздрю тим, хто цю книгу ще читатиме”. За її словами, хоч автор і говорить, що це казка, та насправді в книзі немає нічого, що не могло б трапитися в реальному житті. Це інтригує.
Поки що «Сага про золотого коня» – це лише одна історія. Та Максим Остапенко зізнався, що планує написати ще дві книги. “Це в жодному разі не серія, – наголосив автор. – Але це буде цикл, об’єднаний однією ідеєю”.
Наприкінці презентації друзі, знайомі та колеги пана Максима поділилися своїми враженнями про книгу. Вони відзначили цікавий, захоплюючий сюжет книги і висловили побажання, аби автор колись написав історію і про українських вершників.
Після завершення презентації автор ще довго спілкувався з відвідувачами, відповідав на питання та підписував книги для всіх, хто захотів і сам прочитати «Сагу про золотого коня».
Валерія Санатарчук, фото автора