Годі солити вулицю: Як борються з ожеледдю і снігом на дорогах в різних країнах світу

При цьому місцева влада, і не тільки київська, дуже любить розповідати про те, що в усіх країнах світу, де випадає сніг, ситуація така ж сама.

Depo.ua пропонує дізнатися, як насправді прибирають сніг і кригу з пішохідних доріжок в різних країнах світу, яку участь в цьому беруть містяни і що робиться для містян.

Методи позбавляння від ожеледі, до речі, бувають різні, не тільки сіль, пісок і лопата. Так, в Фінляндії та Німеччині в основному використовують фрикційний – це коли на розкидають абразивні матеріали. Ожеледь таким чином повністю не усунути, але зчеплення з дорогою поліпшується.

В Швеції використовують метод Торгейра Ваа, він полягає в тому, що пісок змішують з водою і цю суміш розбризкують на вулиці. Гарячий пісок вплавлюється в сніг і робить поверхню шорсткою.

Жителі США і Канади для очищення вулиць і тротуарів використовують хлорид магнію, який добувають на Великих соляних озерах в штаті Юта.

В нас же наразі є дуже ефективним метод Кличка-Азірова: прибирати ожеледь тільки в центральних районах, а обуреним містянам (котрі, до речі, сплачують за утримання прибудинкової території) радити не скігліті.

ФІНЛЯНДІЯ: Посипають дороги крихтою, змивають її в річку, виловлюють і знову посипають

Фіни в боротьбі з ожеледдю використовують сіль, але враховуючи, скільки градусів за вікном. Якщо вдарило мінус 21 °, солити вулицю вже нема сенсу, бо за цієї температури замерзає будь-який соляний розчин, а при мінус 10 ° суміш снігу і солі тане дуже повільно. Тому фіни з ожеледдю борються галькою. Дороги, тротуари та велосипедні доріжки чистять не до покриття, а просто до укоченого снігу і посипають камінчиками. Робиться це часто і систематично, тож всюди і завжди можна уникнути ковзання, як пішоходам, так і машинам і велосипедам.

Зібраний сніг досліджують в Інституті води і якщо він не є небезпечним для навколишнього середовища, його скидають в Фінську затоку, а навесні з дна збирають гравій, щоб взимку знову посипати ним вулиці.

Вартість прибирання снігу входить в рахунок обслуговування квартири. Фінські комунальники чистять територію і парковку поруч з будинком. Якщо опадів дуже багато, до збирання залучають населення просять долучитися до прибирання, але все добровільно і після проходження навчального курсу.

На дорогах інколи можуть використовувати форміат калію – це калієва сіль мурашиної кислоти. Фінський інститут навколишнього середовища рекомендує використовувати цю речовину для боротьби з ожеледицею там, де є небезпека потрапляння солей в ґрунтові води.

Щодо проїжджої частини, дороги в Фінляндії звільняються від льоду дуже швидко. Снігоприбиральні машини з’являються в потрібному місці буквально в той же момент, як починається снігопад і все завдяки веб-камерами, якими фінські дорожники покрили практично всю країну. Вони показують дороги і передають інформацію про температуру повітря і дорожнього шляху, таким чином про стан подій обізнані і вони і водії.

До речі, водіїв, які проігнорували знак про прибирання і залишили авто на узбіччі, виписують штраф – 60 євро.

ШВЕЦІЯ: Метод Торейгра Ваа и цукровий проект

У 2004 році в Швеції запровадили метод, який придумав тамтешній вчений Торгейр Ваа. Дрібний пісок в пропорції 7 до 3 змішують з гарячою водою 90-95 ° С і розбризкують на вулицях. Гарячий пісок вплавлюється в сніг і робить поверхню шорсткою. Такої обробки вистачає на 3-7 днів з щоденним трафіком близько 1 500 автомобілів. Або поки не пройде новий снігопад.

А в 2005 році дослідниця з острова Готланд Руна Калб запропонувала “цукровий” спосіб. За її розрахунками, суміш солі і цукру впливає на сніг і ожеледицю набагато ефективніше, а шкода від такої комбінації набагато менше. Очільник “Цукрового проекту”, розповів, що щорічний збиток від іржі, викликаної сіллю, становить близько 90 мільярдів крон на рік. Цукор же значно знижує вплив їдких солей. Проте повністю замінити сіль цукром не вийде. Структура цукру значно жорсткіше, і за рахунок цього дорожнє покриття заморожується не так швидко, як після використання солі. Але його дію без додавання солі зводиться практично до нуля. Тому цукор замінить 25-50% використовуваної солі.

На тестування проекту були виділені кошти з державного бюджету, але на національному рівні це нововведення ще не застосовується. Захисники довкілля тим часом хвилюються, як таке нововведення може вплинути на диких тварин, адже вони почнуть злизувати цукор.

НОРВЕГІЯ ТА ІСЛАНДІЯ: Шпацери з підігрівом

В Норвегії та Ісландії, щоб уникнути ожеледі, побудували тротуари з підігрівом. У цій країні теплокомунікації прокладаються прямо під пішохідними доріжками і автомагістралями, а тому ані сніг, ані лід на них не затримуються.

Крім того, норвезькі вчені прийшли до висновку: для того, щоб на дорозі довше не з’являвся лід, її треба поливати гарячою водою з піском. Технологія проста: пісок змішується з водою, нагрітою до 95 градусів, а потім розкидається по дорозі. Гаряча вода миттєво підтоплює лід, що дозволяє піщинкам проникати до асфальту. А коли через хвилину дорога знову замерзає, на ній утворюється кірка, схожа на наждачний папір. Це називається метод Торгейра Ваа і він використовується в багатьох Скандинавських країнах.

США: Алкоголь, сонячні батареї і інноваційні причепи

США – дуже велика країна і в різних її штатах борються з ожеледдю по різному. У Вірджинії та Меріленді використовують хлорид магнію, який добувають на Великих соляних озерах в штаті Юта. MgCl2 містить менше хлору, ніж інші хлориди, а його ефективність при меншій витраті значно вища.

Подекуди використовують сироп. Виявилося, що субстанція, яка залишається після виготовлення спиртного, значно підсилює дію солі. Якщо обприскати сіль сиропом, то вона міцніше прилипає до дорожньої поверхні і до кінця витрачає свій потенціал. Винахід було зроблено в Угорщині: один хімік звернув увагу на те, що ставок біля горілчаного заводу, куди скидали непотрібні залишки, не замерзає взимку.

Американська компанія-виробник лікеро-горілчаної солі підкреслює, що їхній продукт настільки екологічно чистий, що його можна вживати в їжу. До того ж для обробки зимових доріг його потрібно набагато менше, ніж просто солі.

Прибирання снігу організовано по різному. В північних штатах, наприклад на Алясці державні комунальні служби чистять тільки основні вулиці і великі магістралі, дороги і вулиці поменше прибирають приватні компанії, а простір біля приватних будинків зобов’язані чистити їхні мешканці. Якщо вони не розчистили свою територію протягом 24 годин, їх можуть оштрафувати. Така система робить прибирання більш оперативним: всі основні міські території розчищені протягом трьох годин після початку снігопаду.

Якщо снігопад був дуже сильний, роботодавці найчастіше відпускають співробітників додому і робота на підприємствах зупиняється. Завдяки цьому велика снігоприбиральна техніка може раніше почати чистити дороги і місто швидше повертається до нормального життя.

Крім цього, дорожники відстежують прогноз погоди і якщо вранці обіцяють сніг, то вже з вечора по місту їздить машина і посипає дороги реагентами, змішаними з гравійною крихтою,.

Великі дороги американці чистять великими збиральними машинами, які їдуть зі швидкістю в 25 км/год і нікого перед собою не пропускають. У них, до речі, придумали один з найефективніших способів прибирання снігу. Автомобіль зі спеціальним причепом і ковшем попереду їде по дорозі, коли він розганяється – його причіп повертається поперек і таким чином очищається проїжджа частина.

Цікаве нововведення планується в штаті Айдахо. Американська компанія Solar Roadways отримала від адміністрації столиці штату контракт на розробку прототипу принципово нового дорожнього покриття, яке, в тому числі, вирішує і проблему обмерзання доріг. Зверху воно вкрите склом підвищеної щільності і обладнане сонячними батареями. За світловий день вони заряджаються від сонця і потім цю енергію використовують для підігріву автошляху.

КАНАДА: Сіль і асфальт з хлористим кальцієм

В Канаді сніг на пішохідних доріжках не лежить – варто випасти хоча б двом сантиметрам, його тут же прибирають і вивозять. Дороги посипають сіллю, в Канаді її щорічно використовують 10-12 мільйонів тон. Крім цього, під час будівництва в асфальт додають вергліміт – суміш на основі хлористого кальцію. Покриття з цією добавкою сприяють таненню снігу і льоду. Правда, не всі наукові дослідження доводять правоту цього твердження.

Стандартний термін очищення основних магістралей становить 1-2 години після закінчення снігопаду, хоча законодавство дозволяє 3-4 години. Всіх водіїв легкових машин закон зобов’язує з 15 грудня по 15 березня перевзувати колеса в зимову шиповку, порушників штрафують на 200 до 300 доларів. В провінціях Альберта і Саскачеван використовувати шиповану гуму можна цілий рік.

ЯПОНІЯ: Розчищання доріг як атракціон для туристів

Японська влада опікується тільки розчищенням важливих автошляхів, а прибирання снігу біля будинків і на тротуарах – завдання самих мешканців.

В горах Японії за зиму випадає до декількох метрів снігу, а в містах – по 15-20 см за ніч, тому на дорогах його не прибирають, а розсувають. Спочатку в снігову товщу вгризається автомобіль з буром. Потім в хід йде техніка, яка згрібає сніг і відкидає його на кілька метрів. Так створюються снігові коридори заввишки в два і більше людських зрости на які приїжджають подивитися туристи.

Залізничні колії чистять від снігу і льоду за допомогою підігріву або розбризкування гарячої води.

Містяни, яких зобов’язали чистити територію біля будинку, за $ 7000-10 000 встановлюють на своїх ділянках власну систему підігріву. В місцях з гарячими джерелами вбудовані поливалки, вода постійно ллється під час снігу, через що він тане. І все одно містяни масово страждають через ожеледь, за рік в лікарні з травмами, викликаними падінням на дорогах і тротуарах звертаються до тисячі людей. 21 грудня 2014 року було встановлено одноденний рекорд: як повідомляє газета The Japan Times, в цей день в місті практично не залишилося вільних машин швидкої, адже майже кожна швидка мусила реагувати на екстрений виклик людини, що послизнулася на кризі.

Наразі спеціально для пішоходів на вулицях розміщені стійки з мішечками, наповненими гравієм – реагенти та сіль в Японії не використовують. Камінці знаходяться у відкритому доступі: якщо попереду слизька ділянка, можна взяти мішечок з собою і посипати собі дорогу.

НІДЕРЛАНДИ: Розумні дороги і сіль з ропою

В Нідерландах дорожники дізнаються про сніг за 3 години до опадів, через ERP (система автоматизованого управління), пише cfts.org.ua.

Крім даних про прийдешнє циклоні, нідерландські дорожники можуть дізнатися про температуру дорожнього покриття: на головних автомагістралях країни в асфальтобетон вмонтовано близько 330 тис спеціальних датчиків, які передають інформацію про його стан. Майже вся техніка залучається зовні, за роботою підрядників стежать завдяки GPS. Системи встановлені на кожній машині, що розкидає сіль, контролюється, скільки вона працює, на якій території і наскільки добре було оброблено дорожнє покриття. Якщо дорожня компанія зауважує, що десь допускаються порушення технології або машина працює занадто повільно – відповідальний за ділянку дороги підрядник може отримати штраф близько 15 тис. євро.

З ожеледдю на нідерландських трасах борються сіллю і ропою. Завдяки цьому сіль краще взаємодіє з обмерзлим дорожнім покриттям і швидше розморожує лід.

ШВЕЙЦАРІЯ: Сіль з добривами

Дорожники Швейцарії виявили, що найбільшу ефективність має сіль, в яку додали 25-40 вагових відсотків води.

При цьому замочувати треба суміш з 70% звичайної солі і 30% хлористого калію (це популярне природне добриво). Так економиться сіль, зменшується шкідливий вплив на зовнішнє середовище і мокрий сніг довго не замерзає.

НІМЕЧЧИНА: Чарівні камінчики

Німці посипають дороги камінчиками, завдяки яким вулиці не перетворюються на брудне місиво навіть під час весняного танення снігу.

В багатьох містах на узбіччях доріг біля жвавих місць стоять великі пластикові контейнери, що нагадують сміттєві баки. Три сезони в році вони не несуть ніякої практичної користі, а ось з настанням сніжної зими їх вміст стає необхідним. Як розповідається в блозі про життя в Німеччині imir-rude.livejournal.com. всередині кожного такого боксу знаходяться маленькі чорні камінчики, якими посипають землю взимку.

Ці камінчики – реагенти, які не вбирають вологу і не розсипаються, зберігаючи вигляд і форму, вони не змішуються з талим снігом, а просто залишаються лежати на землі. Після того, як весь сніг розтане, двірники просто змітають кам’яну крихту з дороги, збирають і знову відправляють у вищезазначені пластикові контейнери до наступної зими.

Сіль і пісок також використовують, але рідко, у випадку, якщо почався, наприклад, крижаний дощ. Також сіллю посипають важкі ділянки у вигляді сходів або спусків. Посипати ділянки сіллю дозволяється тільки комунальникам, за самовільне використання солі можуть оштрафувати на тисячу євро, навіть якщо ви посипали нею власну ділянку. Таке категоричне ставлення до солі пов’язано з тим, що вона є шкідливою для навколишнього середовища, від неї страждають не рослини, тварини і ґрунт.

Правила прибирання снігу в кожному муніципалітеті індивідуальні. Зазвичай, ділянку біля будинку розчищає і посипає сам господар, а проїзними частинами і громадськими місцями займаються комунальники. Сходи, які ще не почистили від ожеледі, обов’язково відгороджують ланцюжком. Пандуси розчищені і посипані завжди.

Робочий день при мінусовій температурі починається в комунальників четвертій ранку. Якщо випав сніг, то техніка йде в два ряди: в першому – снігоочисні машини, в другому автомобілі, які розсипають сіль або подрібнений пісок. Коли очікується снігопад, міська служба AWB переходить на посилений режим роботи. Чергові бригади, озброєні спеціальною технікою в разі необхідності можуть працювати цілодобово – у дві-три зміни. У розпорядженні служби AWB є потужні тягачі, вантажні автомобілі і цистерновози, які можуть перевозити до п’яти тон промислової солі або грануляту, а так само до однієї тисячі літрів рідкого сольового розчину.

Згідно із законом за чистоту тротуарів відповідають власники прилеглих до них будинків або квартиронаймачі, якщо в договорах про оренду цей обов’язок обумовлений окремим пунктом. Тротуар повинен бути вільним від снігу та льоду з 7 години ранку до 8 вечора в звичайні дні, а у вихідні – з 9 ранку. Причому мова йде не про вузьку стежку, а про смугу мінімум півтора метра шириною. Якщо ж хтось впаде на цій смужці, послизнувшись на ожеледі, або на нього впаде бурулька, медичні послуги, як і інші витрати, пов’язані з травмою, сплачуватиме власник будинку.

ЕСТОНІЯ: Заборонено солити сніг і звалювати його на тротуари

В Естонії дороги прибирають комунальники, а пішохідну частину біля об’єктів нерухомості – власники цієї нерухомості. Тротуари мають бути прибрані з 7 години ранку, а боротися з ожеледицею слід за потребою. Порядок повинен забезпечувати і власник порожній території або занедбаного будинку.

В зону прибирання комунальників входить проїжджа частина від бордюру до бордюру, острівці безпеки, переходи, велосипедні доріжки. На небезпечних підйомах і перехрестях розставлені ящики з посипальними матеріалами, звідки при необхідності можна буде взяти крихту для поліпшення покриття. В Таллінні при боротьбі зі снігом і ожеледицею заборонено використовувати золу і хлорид, можна користуватися тільки крихтою діаметром 2-6 міліметри. Також заборонено звалювати сніг і лід на проїжджу частину, трамвайні колії і тротуар.