Виявляється, три десятки років тому у Прибалтиці працював теплохід, названий ім’ям виключно сухопутного міста, розташованого у спекотному Таврійському степу (на березі загадкової річки Молочної), – Мелітополя.
Мало цього, так само, як «Мелітополь», виглядали ще 34 теплоходи. Побудовані у Польщі, вони належали до проекту В-53 (тип «Мелітополь»).
Уся серія будувалась на судноверфі Stocznia Gdynska im. Komuny Paryskiej (місто Гдиня). Усього 1950-1956 р.р. було збудовано 35 суден типу «Мелітополь». Ну а сам теплохід «Мелітополь» (балкер-суховантаж, призначений для перевезення навалочних та генеральних вантажів) був збудований у 1952 році і мав позивний UWZG
Технічні дані.
Чиста місткість: 285 рег.т
Дедвейт: 776 т
Довжина: 57,64 м
Ширина: 9,02 м
Висота борту: 4,75 м
Швидкість: 10,5/11,3 уз
Загальна місткість двох трюмів: 1058 куб.м (кипова), 1118 куб.м (насипом)
Порт приписки: Таллінн
Списано судно у 1998 році (розрізано на металобрухт). Тож відома пісня Володимира Висоцького – не про «Мелітополь»-теплоход. Пам’ятаєте: «Кораблі постоять – і лягають на курс, Та вони повертаються навiть в негоду…» Наш «Мелітополь», на жаль, більше не повернеться. Залишиться в пам’яті тих, хто зустрічав його в морі та на фото, яке я абсолютно випадково виявив на просторах Інтернету.
Володимир ШАК
