З перших днів повномасштабного вторгнення громадська правова організація «Егіда-Запоріжжя» займалася підтримкою, юридичною допомогою і супроводом людей, котрі шукають своїх безвісти зниклих рідних, бо мала досвід такої роботи ще з 2014 року. Саме набуті знання, намагання об’єднати зусилля держави, органів місцевого самоврядування та громадського сектору і зробили організацію рушієм проєкту «Ми не одні. Допомога поруч», який від лютого 2024-го реалізовувався в Запоріжжі.
Докладніше про його попередні підсумки голова ГПО «Егіда Запоріжжя» Антоніна Шостак та юристка проєкту Євгенія Сімонець розповіли ведучій віжн-радіо «На дотик» Ользі Вакало.
Антоніна Шостак: За ці майже 5 місяців зроблено вже дуже багато. Хочу також подякувати віжн-радіо «На дотик» за інформаційне партнерство. Окремо звертаю увагу на те, що в межах проєкту були проведені тренінги, які мали великий попит, бо, як показала практика, люди, котрі працюють з цією чутливою категорією, не достатньо володіють тими навичками, які їм необхідні для роботи.
У нас були різні категорії: це і соціальні працівники, і представники органів поліції, і працівники ТЦК. Майже всі з них прийшли на тренінги із запитом отримати інформацію, як говорити на чутливу тему і як не нашкодити насамперед родинам людей, чиї рідні зникли безвісти і які все таки мають надію на те, що їхні близькі повернуться додому. Кількість тренінгів була невелика, тому що проєкт реалізувався за доволі щільним графіком, але ми бачимо вже його перші результати. Багато схвальних відгуків ми отримали від працівників поліції, які тепер розуміють весь алгоритм спілкування з родичами зниклих безвісти. Вони також знають, як повідомити родині про смерть, про те, що їхній родич, на жаль, загинув. У нас є рідні випадки. Скажімо, людина може бути зниклою безвісти, а в подальшому її можуть визнати загиблою.
Кор: Тренінги проводили як психологи, так і юристи та медійники. Наскільки вони були інформативними для учасників?
Антоніна Шостак: Особливість цих тренінгів якраз і полягала у поєднанні цих трьох компонентів.
- Перший з них – психологічний, як правильно говорити, підбирати слова. І головне, як вберегти себе, бо наші психологині говорили і про те, як зберегти своє ментальне здоров’я, щоб у них не було професійного вигоряння.
- Другий компонент – медійний, наша медіатренерка Наталя Островська розповідала про те, які міфи існують, як правильно робити публікації у соцмережах і як правильно шукати інформацію.
- І окремо у нас був блок юридичний – він був пов’язаний з алгоритмом пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Також в межах проєкту ми створили чат-бот, який невдовзі запустимо. Він дуже доступний і зручний у користуванні. У ньому зібрана вся інформація, якою можуть скористатися родини осіб зниклих безвісти. Є , зокрема, посилання на офіційні джерела, такі як Національне інформаційне бюро, МВС, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, офіс Генерального прокурора. Окремо ми виділили два блоки – «Юридична допомога» і «Психологічна допомога». Є розділ «Додаткова інформація», в якому розміщені зразки документів. Скажімо, як подати заяву на отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, як подати заяву на отримання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у поліції і як саме до них звернутись.
Тобто,
людина одразу може зорієнтуватись, їй не треба додатково ходити на консультації, винаймати адвокатів. Це дуже зручно. Навіть, якщо людина не знає, куди звертатись, вона може «пройтися» чат-ботом і дізнатись, хто саме займається цими питаннями.
Ми сподіваємося отримати і зворотний зв’язок від користувачів чат-боту, аби зрозуміти, чи потрібно щось до нього додати або змінити. Для нас це дуже важливо.
Кор: Тут ще важливим є і ось такий компонент. Ми можемо говорити зараз про ту кількість людей, яким це потрібно у Запоріжжі і Запорізькій області, адже з чат-ботом може контактувати більша кількість людей і можна буде побачити згодом масштаб цих звернень.
Антоніна Шостак: Ми дуже сподіваємось, що це буде і можливість для наших громадян на тимчасово окупованих територіях. Окрім того, у чат-боті можна не лише переглянути певну інформацію, але і знищити її. Тобто, не залишити сліду, що є дуже актуальним для жителів ТОТ.
Євгенія Сімонець: Я хочу додати, що багато запитів у нас було від людей, які перебувають за кордоном. Вони не мають змоги приїхати, але відтепер зможуть отримати всю необхідну інформацію, зайшовши на чат-бот.
Кор: Скажіть, враховуючи низький рівень правової культури українців і запоріжців, зокрема, наскільки вам, як юристці проєкту, було непросто доносити людям, які перебувають у такому особливому стані – невизначеної втрати, юридичну інформацію?
Євгенія Сімонець: Дійсно, було непросто , насамперед психологічно, адже людина приходить з горем і ти її маєш підтримати, надати корисну інформацію і вона має вийти від тебе з відповідним результатом. Проведення тренінгів, на мою думку, слід продовжувати, тому що за мої два місяці ( Євгенія трохи пізніше долучилася до проєкту – ред.) я почула багато звернень, що ТЦК чи органи поліції , на жаль, не мають досвіду спілкування з травмованими людьми, які звертаються до них по допомогу.
Кор: В межах проєкту ця допомога надавалась безкоштовно для всіх, хто приходив і звертався. Це і психологічна підтримка від Вікторії Геращенко, юридична – від Євгенії Сімонець. Проєкт завершується. Що далі?
Антона Шостак: Для мене, як керівника ГПО, це певна місія, яку я визначила для себе саме на період військового стану.
Консультації однозначно будуть продовжуватись.
Ми будемо повідомляти, для чого створювали цей чат-бот. Для того, аби трішки мінімізувати витрати, пов’язані з роботою юристів. Наша організація співпрацює з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, де ця категорія громадян є пріоритетною. Ми також співпрацюємо з Офісом Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Я хочу подякувати начальнику ГУ Національної поліції в Запорізькій області Артему Киську, який підтримав цей проєкт. Також — Центру з розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Я вважаю, що за взаємною домовленістю ми будемо продовжувати надавати ці послуги. Саме таким чином ми можемо бути корисними і дати людям надію на те, що їхні близькі повернуться.
Кор: Хочу уточнити, що ця тема стосується і дорослих, і дітей. І військових, і цивільних. В межах цього проєкту чи було якесь фокусування на певні категорії?
Євгенія Сімонець : Можу сказати, що ми надаємо правову допомогу як військовим, так і цивільним.
Антоніна Шостак: За цей період звернень стосовно зникнення дітей у нас не було, але з початку повномасштабного вторгнення наша організація займалася такими кейсами дітей, які навіть були заручниками у російських окупантів. Я хочу зазначити, що в темі дітей, які депортуються, яких беруть в заручники, які є безвісти зниклими – держава, неурядовий сектор, наші місцеві органи влади консолідувалися. Це питання нині в пріоритеті.
Людмила ДОЛЖЕНКО, Фото Андрія АЛіМОВА
