Як все починалось, – згадували разом із Олександром Коваленком, ініціатором створення фонду та першим його директором. З початку роботи головним завданням БФ «Ветерани Чорнобилю» була підтримка ветеранів, побратимів, з якими разом у 1986-му намагалися стримувати наслідки трагедії на атомній станції.
Втрати здоров’я учасників ліквідації аварії на АЕС треба було компенсувати. І Олександр, деякий час отримуючи відповідну медичну допомогу для закладів Запоріжжя з Києва, почув від друга-благодійника: «А чому б тобі не започаткувати самостійний фонд? Нам було б легше тобі допомагати»…
Так і сталося, і з 22 квітня 2003 року благодійний фонд «Ветерани Чорнобилю» веде свою історію. У пошуку надійних донаторів пройшов деякий час, та коли доля подарувала знайомство із Джоном Кахельманом Jr, це стало стартом нових можливостей.
“Тоді ми написали йому листа, що готові співпрацювати з його фондом, пояснили, в якій галузі працюємо… На той час ми мали отримання гуманітарної допомоги погоджувати із Кабінетом Міністрів України. Проблему було вирішено. …І прийшов документ на отримання чотирьох контейнерів. Так розпочалась наша робота… Бувало, що на рік ми отримували 10-11 контейнерів від фонду Джона Кахельмана Jr. Завдяки цьому ми мали змогу підтримати чи не всі лікарні Запоріжжя та нашої області. Оновлювали не просто палати, а й цілі відділення, особливу увагу надавали реанімаціям. Вони отримали сучасні ліжка, матраци, інше обладнання – все на вищому рівні. Одночасно ми мали змогу приділити увагу здоров’ю та реабілітації наших чорнобильців. На той час з нами почали співпрацювати благодійники із Германії та інших європейських країн…” – згадує Олександр.
Саме це стало базою для допомоги людям, що потерпали від війни, особливо гострого періоду 2022 року. Тоді, до речі, волонтери та бенефіціари фонду знову писали листи до команди Джона Кахельмана Jr – із вдячністю за розуміння та вчасну підтримку.
Коло донаторів стало ширше, зміцніли зв’язки, що дає можливість допомагати та підтримувати наших людей.
Тож, фонд, що став цьогоріч ще й повнолітнім, і оновив своє лого – «Меморі86» – і продовжує роботу.
Інеса АТАМАНЧУК