Свищика зліпити – це вам не вареника зробити. А тут же треба не лише форму, а ще й голос йому дати… А для цього створити всередині глиняної фігурки малесенький простір, в якому має народжуватись музика.
Все починається із шматочка глини
Тому, навіть навчившись ліпити пташечку [кожен із дорослих студійців Лариси Жолудь – свою, неповторну], обравши кращу модель із свого доробку, почали роботу «із створення світу». Бо тільце співочого птаха робиться порожнім всередині, ліпиться з двох половинок, поєднується у формі яйця.
Голова… хвостик…
Щоб співати, свищику треба не тільки голова… А й хвостик. Та два отвори
І найскладшніше, як виявилося у цій божій справі – зробити отвори, з яких має дзвеніти пташиний спів. Тут долучився, допомагаючи учням, й Олександр Жолудь. Бо нахил, перетин отворів для голосу свищика можна відтворити тільки у практичній роботі. І не за один урок, і не не на одній моделі…
Уроки продовжуються, пташки співають!
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
