Досі не віриться, що не зайде він більше у кабінети нашої редакції, не пошуткує, не обніме, не розповість щось дотепне, спіючись разом із нами… Не стало його наприкінці минулого року. Із хворобою боровся до останнього моменту. Друзі були поруч у цій боротьбі…
11 лютого Миколі Білокопитову мало б виповнитися 70 років.
Сталося так, що він трохи не дожив до ювілею. Тому книга вибраного, представлена на заходу в ЗОУНБ 22 лютого, вийшла вже за активної співпідготовки колег по письменницькій організації, видавця [видавництво «Статус», директор Володимир Систеров] та Кушумської територіальної громади, де мешкав автор, – розповідає на своїй сторінці у соцмережі голова Запорізької обласної організації НСПУ, депутат обласної ради Ольга Стадніченко.
“Книгу назвали «Обіймаю білими копитами…» – бо саме так з нами вітався і прощався Микола Григорович завжди. На обкладинці — білий неприборканий кінь з розбурханою гривою на фоні українського степу…”
Видавець Володимир Систеров
На цей вечір пам’яті прийшли ті, хто хотів вірити, що не пійшов у небуття наш поет, відчути ілюзію присутності письменника в цьому житті.
Прозвучали вірші, світлини із сімейного альбому про насичене поетичне життя промайнули у відеоряді, який підготував відділ краєзнавства Запорізької обласної наукової бібліотеки.
Друзі розповіли про миттєвості зі спілкування з ним.
У залі бібліотеки зібралися письменники, журналісти, вчителі запорізьки шкіл та релокованих громад, учні, працівники бібліотеки, друзі, тимчасово переміщені особи, які перебувають нині в Запоріжжі.
Долучилися представники Кушугумської громади – голова громади Володимир Сосуновський, керівник відділу освіти, директори Кушугумської та Балабинської гімназій, учителі, учні, які декламували вірші Миколи Білокопитова.