Від 1 грудня 2023 року в Україні в дію вступила постанова Кабміну № 953.
Що змінює ця постанова для волонтерів, які ввозять гуманітарну допомогу в Україну? Які недоліки нової системи вдалося виправити і які обмеження чи загрози для благодійників досі залишаються в правилах ввезення «гуманітарки»?
Декілька тижнів поспіль у волонтерській, активістській та експертній спільнотах тривають дискусії щодо змін у митному оформленні гуманітарної допомоги, які вступають в силу з 1 грудня цього року. Відповідно до цих змін товари військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, потрібно оформлювати за новим порядком.
На думку урядовців, таке рішення допоможе боротися з недоброчесними фондами і продажем гуманітарки. Проте, на думку волонтерів та громадських організацій, нововведення можуть значно ускладнити ввезення допомоги, зокрема для фронту. Тож громадськість звернулась до Кабміну з проханням відтермінувати на пів року дію нових правил. Відповідна петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів.
Крім того, європейські волонтери також просили відтермінувати постанову Кабміну, яка обмежує можливості постачання гуманітарної допомоги до України. Як наслідок, Міністерство соціальної політики розробило, а уряд 20 листопада ухвалив постанову №1216, в якій урядовці пішли на поступки волонтерам.
Генеральна директорка благодійного фонду “Спілка мертвих юристів”, адвокатка Надія Денисюк каже, що згадана постанова є результатом тісної співпраці громадськості з Міністерством соціальної політики щодо дискусійних моментів.
Про те, які недоліки нової системи вдалося виправити і які обмеження чи загрози для благодійників досі залишаються в правилах ввезення гуманітарки, що починають діяти з 1 грудня, Надія Денисюк розповіла виданню ZMINA.
Закон про спрощення, який насправді ускладнює
8 листопада цього року Верховна Рада ухвалила проєкт закону №9111, який спрощує порядок ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги. Законопроєкт запроваджує автоматизовану систему обліку гуманітарної допомоги. Платформа вже розроблена, її тестують із 1 листопада.
Крім того, розширюється перелік організацій, які можуть отримати гуманітарну допомогу. Раніше це могли бути зареєстровані в Україні громадські організації з визначеними напрямками діяльності та благодійні фонди. Нині додались іноземні неурядові організації, відокремлені підрозділи яких акредитовані в Україні, та представництва міжнародних міжурядових організацій без створення юридичної особи. Також отримувачами можуть бути неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг, зокрема послуг з реабілітації.
З найбільших переваг законопроєкту – він дозволяє передавати транспортні засоби напряму військовим як гуманітарну допомогу.
“Водночас військові не зможуть мати статус отримувача допомоги у автоматизованій системі, якщо в ланцюзі поставок не буде брати участь якийсь фонд чи ГО, оскільки система передбачає реєстрацію лише юридичних осіб. Також не виправили обмеження, що норма про автомобілі стосується лише бойових дій в районі Донецької і Луганської областей, як було ще за часів АТО/ООС”, – говорить адвокатка.
5 вересня цього року Кабмін прийняв постанову №953 “Про деякі питання ввезення і обліку гуманітарної допомоги”. На період дії воєнного стану зберігається декларативний принцип визнання товарів гуманітарною допомогою. Волонтерам не потрібно звертатися до спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги та проходити процедуру визнання допомоги гуманітарною. По суті, формально на етапі ввозу потрібно лише подати декларацію. Проте волонтери і експерти звертають увагу на те, що спосіб заповнення цієї декларації значно ускладнився.
До 1 грудня цього року треба було заповнити декларацію, яка була доволі простою. Потрібно було вказати назву товару, який заїжджає в країну. Наприклад, продукти, одяг, медичні вироби, а також вказати кількість ящиків і орієнтовну вагу. Усі ці дані вказувались у вордівському документі, який надсилався водієві і вже він подавав інформацію на митницю.
Тепер, за новою постановою, волонтер має вказати кількість штук товару, який завозить. Для того, щоб декларація пройшла на митниці й вантаж пропустили, треба вчасно через автоматизовану систему подати декларацію і отримати електронний ідентифікатор. Після чого вантаж пропустять.
“Тепер присутні два головних моменти: якщо, наприклад, ви вказали, що у вас їде 25 ящиків, а по факту їх 24, ви на місці не зможете це змінити і вам доведеться подавати нову декларацію з новою кількістю товару. Це час, і мало хто хоче рахувати скільки всього знаходиться в тих ящиках. Водночас в постанові №1216 цей момент поки що виправили та дозволили вказувати кількість штук та місць за наявності”, – пояснює Надія Денисюк.
Другий момент, який експертка рекомендує врахувати, це те, що автоматизована система з 1-го по 25 листопада працювала в тестовому режимі, а з 1 грудня почне працювати на повну. Проте вона досі містить недоліки, які ускладнюють роботу з нею.
Крім того, тепер декларації може подавати лише уповноважена особа, а це у 99% випадків керівник фонду чи громадської організації, бо саме він має електронний цифровий підпис. Тим часом організації, які виникли в 2022–2023 роках, здебільшого мають офіційно лише одного керівника і навіть не мають бухгалтера.
“Щодо системи, то вона ще багато в чому не те що недосконала, а непрактична і не відповідає реальним умовам ввезення та обліку гумдопомоги. Попри всі зусилля Мінсоцполітики, які воно докладає, щоб зібрати інформацію від користувачів системи та виправити недоліки, до 1 грудня об’єктивно це зробити неможливо. Саме тому ми наполягали на відтермінуванні введення в дію системи, щоб зробити цей процес гладким та без негативних наслідків для самої допомоги. Натомість постановою №1216 досягли компромісу у вигляді паралельного існування старої системи з паперовими деклараціями до 1 квітня 2024 року та певними спрощеннями в цілому”, – говорить юристка.
Невчасне звітування може заблокувати роботу
Надія Денисюк також пояснює, що постановою №953 ввели нову форму проміжного звітування на випадок розбіжностей даних при декларуванні та отриманні вантажу:
“Коли вам приходить вантаж, ви його маєте перевірити: чи все доїхало, чи все ціле, чи все ліквідне, чи має товар правильний опис. Якщо є розбіжності, то перед передачею допомоги заповнюється інвентаризаційний опис в автоматизованій системі”.
У цьому описі були певні поля, де треба було вказати первісну (справедливу) вартість або ціну за одиницю. Відповідно, донор у своєму листі мав вказати, що, наприклад, фура коштує 10 євро. У випадку якщо цього немає, волонтер повинен сам визначити справедливу ціну товару. Наразі ж постановою №1216 визнали інформацію про ціни необов’язковою для заповнення, каже адвокатка.
До прикладу, якщо в країну заїхало 25 ящиків з гуманітарним товаром, а волонтер показує наявність 23, оскільки ще два ящики стали неліквідними, чи пошкодженими, чи непридатними для використання, ця інформація автоматично надходить до правоохоронних органів.
“Для чого це зроблено, ніхто пояснити не може. Для чого інформувати правоохоронні органи про непридатність товару? Це велике питання. Вбачаю ризик того, що до кожного фонду зможуть прийти правоохоронці в такій ситуації і вимагати надати інформацію. Багато волонтерів не знає, як відповідати на такі запити. Це створює непотрібне додаткове навантаження на представників волонтерського руху”, – переконана юристка.
На її думку, це створює вікно, яке дає правоохоронцям можливість прийти з обшуками до будь-якого фонду, якщо є кримінальне провадження про начебто продаж гуманітарки.
“Ми вже маємо негативний досвід того, як відкривають кримінальні провадження за фактами невідповідності даних, а не щодо фактів продажу гумдопомоги”, – додає Денисюк.
На наступному етапі отримувач допомоги має сформувати у автоматизованій системі звіт після того, як передав гуманітарну допомогу. Якщо протягом 90 календарних днів з дня ввезення отримувач на подав звіту, система блокує його на пів року. Тобто такі отримувачі як фонд чи громадська організація протягом пів року не зможуть завозити будь-які товари, які мають статус гуманітарної допомоги. При цьому, зауважує Денисюк, таке обмеження не застосовується до комунальних підприємств, державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
“Водночас це доволі велике навантаження на бухгалтера (якщо він взагалі є) та керівника благодійної організації, зокрема, якщо організація перевозить великі вантажі. Наприклад, ви поїхали на Схід і минув цей строк в 90 днів, протягом яких потрібно подати звіт. Вас заблокували на пів року, і ви не маєте права ні оскаржити це рішення, ні завозити допомогу. Треба враховувати все-таки, в яких умовах працюють нині благодійні організації та можливі форс-мажорні обставини”, – вважає адвокатка.
За її словами, це одна з найбільших проблем, які зараз виникають. Проте завдяки активній позиції волонтерської спільноти уряд прийняв компромісне рішення і постановою №1216 вніс зміни у зазначену норму, а саме: за перше порушення – блокування на три місяці з правом розблокування після подачі звіту протягом 10 днів, блокування на шість місяців – за повторне порушення.
Списання гуманітарної допомоги
Є кілька постанов, які передбачають списання гуманітарної допомоги, і вони стосуються окремих товарів. Наприклад, медичних виробів, товарів, які мають короткий термін придатності, побутових товарів тощо.
Відповідно до постанови №728, яка є загальною для більшості товарів гумдопомоги, для списання товарів необхідно залучати комісію, яка складається з представників п’яти відомств: Держмитслужби, Держекоінспекції, МВС, державної ветеринарної медицини і органів виконавчої влади.
“Зібрати усіх цих людей в одному місці для списання товару – практично неможливо. На робочій групі порушували це питання і пропонували альтернативу у вигляді одного представника місцевих органів виконавчої влади для списання товарів”, – каже адвокатка.
Проте наразі цей момент залишився поза увагою постанови №1216 та без змін.
Облік гуманітарної допомоги
За словами юристки, нині, якщо волонтери передають гуманітарну допомогу юридичним особам, наприклад, військовим частинам чи лікарням, це відбувається за актом приймання і передачі товару. І вже далі організація, яка отримала товар, веде внутрішній бухгалтерський облік. У той же час складність полягає в роботі з фізичними особами.
“Наприклад, у прифронтове село проїжджає фура, щоб роздати адресну допомогу людям. Під час роздачі гуманітарки, звісно, ніхто не запитує, як людину звати, і не збирає її персональних даних. Вона просто роздається в руки. Проте організація повинна прозвітувати щодо тих набувачів, які отримали допомогу. Це зробити майже неможливо. І це питання також поки що не вирішене”, – пояснює Денисюк.
На думку адвокатки, перед тим, як впроваджувати зміни, які стосуються великої кількості громадян, не варто суспільство ставити перед фактом. Все ж потрібно будувати діалог і знаходити консенсус, зокрема під час дії воєнного стану і в той момент, коли фронт постійно потребує допомоги.
Також Денисюк переконана, що обсяги допомоги армії та цивільним особам доволі значні, тому варто розділити все ж дві категорії отримувачів – цивільні та військові, і до останніх мають бути максимально спрощені процедури. Інакше, за її словами, ми ризикуємо втратити велику частину волонтерів та допомоги, яка нам вкрай необхідна.
