Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області повідомляє, що за результатами фітосанітарного моніторингу сходам озимої пшениці восени докучають такі шкідники як хлібна жужелиця (турун), злакові мухи, до яких належать шведська, гессенська, чорна пшенична та ін.
Фахівці нагадують: при появі сходів озимих зернових жужелиця мігруватиме на посіви, де відкладатиме яйця, з яких будуть відроджуватися личинки. В умовах достатньої кількості опадів, які склалися на значних площах посіву цієї осені, личинки можуть живитися протягом 100 днів, а в умовах посушливої осені будуть живитися протягом 2-3 тижнів. Також варто відмітити відновлення живлення личинок під час лютневих вікон, при позитивних денних і нічних температурах (від 0 °С до 5 °С), при переміщенні личинок на поверхню ґрунту. У фазу сходів – третій листок обробку варто проводити за наявності личинок 1-2 екз./м2, на початку кущення – 2-3 екз./м2, при умові денних температур не нижче 12 °С, а нічних – 5 °С.
Шкідливість хлібної жужелиці здебільшого спостерігається на посівах після стерньових попередників. Личинки даного збудника зріджують посіви восени й весною, після відновлення вегетації. Пошкодження відбувається у фазу 3-4 листків.
Для захисту зернових культур від хлібної жужелиці потрібна комплексна система, складовими якої є:
правильний добір попередників;
уникнення повторних посівів зернових (кількість площ озимої пшениці по колосових попередниках у сівозміні не має перевищувати 15–20% загальної площі зернових);
висів високоякісного насіннєвого матеріалу;
збалансоване застосування мінеральних добрив;
лущення стерні відразу після збирання врожаю, що сприятиме знищенню падалиці.
Зменшує накопичення фітофага передпосівна токсикація насіння інсектицидами: Селест Топ, Круїзер, Нупрід Макс, Гаучо та іншими.
У період сходи — третій листок обробку озимої пшениці проводять за чисельності личинок 1–2 екз./м2; на початку кущіння — 2–3 екз./м2 за умов денних температур не нижче як 12°С, а нічних — не нижче як 5°С. За дифузного заселення шкідником невеликих площ (40–60 га) проводять суцільне обприскування. За осередкового характеру заселення посівів обробляють крайову смугу по периметру поля або вибірково — в місцях підвищеної чисельності із охопленням площі обсягом 4–6 м навколо самого осередку. Ефективні препарати — Нурел Д, Фостран, Шаман, Альфагард, Пірінекс Супер та ін.
Відчутну шкоду сходам озимої пшениці восени можуть спричиняти злакові мухи. Личинки пшеничної пошкоджують не одне, а декілька стебел рослини, личинки гессенської — живляться соком, у результаті чого рослина відстає в рості, утворює більшу кількість стебел, шведські мухи призводять до руйнування конуса наростання стебла, що спричиняє відмирання останнього, личинки чорної пшеничної — підгризають основу центрального листка, від чого пригнічується і відмирає центральне стебло. Найбільшої шкоди личинки злакових мух завдають посівам ранніх строків сівби, посіви оптимальних і відносно пізніх висівних строків пошкоджуються меншою мірою.
На тривалість шкодочинності на полях для злакових мух відіграє погода, адже вони мають свої температурні межі. Через зміни температури повітря вони набагато довше шкодять рослинам, так як звикають до цих перепадів. Проблемою у боротьбі зі злаковими мухами є те, що різні види проявляються в різний період, тому боротьба з ними проходить на протязі осінньої вегетації. Наприклад, в злакових мух та опімози відкладання яєць розпочинається на початку жовтня з приходом холодної погоди, тому що в серпні через жарку погоду вони просто гинуть.
Основними методами боротьби зі злаковою мухою є:
* Агротехнічні заходи – передпосівний обробіток ґрунту, визначення строків сівби, дотримання оптимальних норм висіву.
* Вибір попередника.
* Підготовка посівного матеріалу – протруєння інсектицидами.
* Хімічні заходи – крайові та повні обробки посівів інсектицидами восени.
Для того, щоб зрозуміти коли потрібно розпочинати обробку проти шкідників, необхідно виїхати на поле та виявити літ злакових мух, але якщо льоту не має або ж прогнозується, тоді можна провести профілактичну обробку від фази трьох листків.
З інсектицидних препаратів перетроїди – діють при максимальних нормах, але на декілька днів, а щодо фосфорорганічних пестицидів – їх вистачає на 20 діб, тому їх використовувати по конкретиці при великій кількості мух.
Обприскування доцільно здійснювати, якщо на 100 помахів сачком відловлюють 30-50 мух, або коли за масового їхнього льоту виявляють 5-10% пошкоджених личинками стебел.
Тому для захисту сходів озимої пшениці від злакових мух проводять комплекс організаційно-господарських й агротехнічних заходів, який включає: швидке обмолочування зерна й скиртування соломи, що сприяє знищенню пупаріїв гессенської мухи; лущення стерні водночас зі збиранням зерна, що допомагає знизити чисельність гессенської, шведської й пшеничної мух. Лущення стерні прискорює появу сходів падалиці й бур’янів — резерваторів гессенської й шведської мух, а проведення глибокої оранки через 7–14 днів знищує ці вогнища.
Для обмеження чисельності вищезгаданих шкідників рекомендуємо застосовувати наступні препарати: Канонір Дуо, Бі-58, Децис-F-Люкс, Коннект та інші.
Тож, рекомендовано систематично обстежувати сходи озимої пшениці, для прийняття оперативних рішень щодо догляду за посівами!
При використанні засобів захисту рослин необхідно дотримуватися загальних вимог індівідуального захисту та використовувати лише препарати згідно Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні
