У Брюсселі 15 грудня відбувся Шостий саміт Східного партнерства (СП).
Лідери Європейського союзу та країн Східного партнерства обговорили підтримку ЄС у п’яти ключових сферах: економіка, державне управління, довкілля, цифровізація та розвиток стійкого, справедливого, гендерно рівного та інклюзивного суспільства.
Учасники заходу розробили політичні рекомендації щодо розвитку партнерства на найближчі п’ять років та ухвалили оновлений порядок денний «Відновлення, стійкість і реформа», структурований навколо двох стовпів – управління та інвестицій. У ньому зафіксовані 10 пріоритетів подальшої співпраці.
Порядок денний підкріплений «Економічним та інвестиційним планом» на 2,3 мільярда євро з потенціалом мобілізації додаткових 17 мільярдів євро державних та приватних інвестицій.
Східне партнерство: з шістки виокремлюється тріо
Нагадаємо, що Східне партнерство є спільною ініціативою країн Євросоюзу та шести пострадянських країн – України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Білорусі. Засноване у 2009 році, воно має на меті зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції між ними та ЄС. Євросоюз зацікавлений у міцній та взаємовигідній співпраці зі східноєвропейськими країнами, які мають багато спільних викликів і проблем . Проте у кожної з них є власне бачення доцільності, глибини та швидкості зближення з Євросоюзом. Тому у взаєминах з ними ЄС, наголошуючи на інклюзивності, тобто доцільності збереження цього «кооперативу», визнає також важливість диференційованого підходу.
Потреба в урізноманітненні стосунків стала очевидною в останні два-три роки. За цей час Вірменія з Азербайджаном, які й не ставили на меті безальтернативного вступу до ЄС, мали військовий конфлікт. У Білорусі Олександр Лукашенко під час та після президентських виборів вдався до переслідувань опозиції, через що у Європі його мало хто вважає легітимним президентом. Поза тим, у червні він «призупинив» членство країни у Східному партнерстві. Влітку та восени Білорусь стала епіцентром міграційної кризи на кордонах з Латвією, Литвою та Польщею. Крісло очільника Білорусі на саміті було порожнім.
Водночас Україна, Грузія та Молдова (хоча й мають певні розбіжності) однаково стурбовані безпековим питанням і налаштовані на зближення з Євросоюзом. Тому 17 травня 2021 року під час спільного візиту глав зовнішньополітичних відомств Молдови та Грузії в Україну було утворено Асоційоване тріо: міністри закордонних справ підписали Меморандум про взаєморозуміння, який визначає спільні позиції трьох держав щодо прагнень отримати статус повноцінного члена Європейського Союзу, інтегруватися до Внутрішнього ринку ЄС, розвивати сфери секторальної взаємодії та подолати спільні виклики.
У разі ескалації нападник на Україну дорого заплатить
Треба підкреслити, що підготовка до грудневого саміту Східного партнерства відбувалася у дуже складному геополітичному контексті. Росія скупчила війська на кордоні з Україною, у Білорусі тривають репресії, в Молдові продовжувалася затяжна енергетична криза. Сам Євросоюз потерпав від гібридних інформаційних атак з боку Росії. За таких умов напередодні саміту багатьох експертів та журналістів цікавили питання: як ЄС збирається реагувати на відверту загрозу Україні з боку Кремля? чи варто зберігати Білорусь у Східному партнерстві? Чи матиме офіційне визнання ініціатива «Асоційованого тріо»?
По завершенні саміту відповіді на ці питання надали Голова Європейської Ради Шарль Мішель і Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
“Безпека є підгрунтям процвітання. Ми вкотре підтримуємо територіальну цілісність України, – сказав Шарль Мішель. – Євросоюз уже ввів санкції проти агресора. Днями і на засіданні G7 було підкреслено, що у разі мілітарної агресії ми швидко відреагуємо, і наслідки для агресора будуть дуже серйозними.
Щодо Білорусі, то ми не відмовляємося від того, що обіцяли народу Білорусі. Він заслуговує на уряд, який буде діяти за демократичними принципами. І три мільярди зарезервовані на допомогу білоруському народу”.
“Сподіваємося, що на наступному саміті це крісло буде зайняте легітимним представником Білорусі, – зазначила Урсула фон дер Ляєн. – В останні місяці Євросоюз потерпав від безпрецедентних гібридних атак з боку керівництва цієї країни. Усі 27 країн ЄС та країни-партнери одностайно засудили Олександра Лукашенка. Ми скоординували наші дії з Канадою, США, Великобританією і ввели санкції.
Ми також одностайно підтримуємо суверенність України , і немає ніяких сумнівів, що Євросоюз буде твердо відповідати на будь-яку агресію проти неї. Коли Росія почала стягувати війська, ми закликали Володимира Путіна утриматися від агресивних дій. Ми знаємо, що ситуація дуже серйозна, і підготувалися. У разі ескалації будуть введені додаткові санкції, і агресору доведеться дуже дорого заплатити”.
До амбітної мети психологічно краще йти разом
Щодо «Асоційованого тріо», то у підсумковій декларації Брюссельского саміту зазначено: “Відповідно до принципів диференціації та інклюзивності, ЄС визнає ініціативу трійки асоційованих партнерів Грузія, Республіка Молдова та Україна до посилення співробітництва з ЄС і позитивно відзначає посилення координації серед них з питань, що становлять спільний інтерес, пов’язаних з реалізацією Угод про Асоціацію і Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, а також про співпрацю в рамках Східного партнерства. У цьому контексті… зацікавлені партнери досліджуватимуть варіанти посилення галузевої співпраці, в тому числі, але не обмежуючись сферами подвійного зеленого та цифрового переходів, підключення, енергетичної безпеки, юстиції та внутрішніх справ, стратегічної комунікації та охорони здоров’я. У той же час ЄС продовжує наголошувати на важливості принципу інклюзивності, забезпечення рівного доступу до можливостей та ресурсів для всіх зацікавлених партнерів”.
Ці дещо розпливчаті формулювання прокоментував журналістам євродепутат від Литви та голова Делегації Європарламенту до міжпарламентської асамблеї Східного Партнерства ЄВРОНЕСТ Андрюс Кубілюс: “У заключній резолюції офіційно підтверджена важливість формату «Асоційованого тріо», що має більші амбіції до вступу в ЄС, ніж інші країни. Свого часу цей формат був запропонований ЄВРОНЕСТ, і цього року Україна, Грузія та Молдова багато зробили, аби реалізувати його насправді.
За підсумками 6-го саміту Східного партнерства глави держав та урядів «Асоційованого тріо» підписали спільну заяву, яка закріпила відданість інтеграції до ЄС у тривалій перспективі. Тріо може створити спільний порядок денний. Кожна країна може мати власні досягнення на шляху до цієї мети, але психологічно краще йти до неї разом. Свого часу Литві було дуже важливо не пасти задніх у порівнянні з Естонією та Латвією”.
Пан Кубілюс зазначив, що наразі ЄС не готовий до повного розширення у жодному напрямку – ні на Балканах, ні на Сході. Великим кроком для України стала б інтеграція до спільного європейського ринку. Це так само амбітна мета, яка дала б могутній поштовх економіці . І її легше досягти, ніж повного членства в Євросоюзі. Проте на цьому шляху потрібно буде надати західним партнерам чіткі докази, що в Україні забезпечуються основні умови права. А ще довести, що з корупцією ведеться ефективна боротьба, демократія у країні зміцнюється, реформи успішно впроваджуються.
Реформи– умова підтримки
Саме на необхідності продовження реформ у країнах Східного партнерства наголошено у підсумковій декларації саміту Східного партнерства: «Амбітна програма реформ і посилення співпраці залишаються необхідною умовою для прогресу й підтримки: сприяння процвітанню, миру, стабільності, сталому розвитку та стійкості в регіоні, особливо в умовах пандемії COVID-19».
А тепер про найцікавіше – про гроші. На попередньому саміті 2017 року було визначено «20 результатів до 2020 року». Через три роки відбулися справді відчутні зрушення.
Зокрема,
ЄС підтримав понад 185 тисяч малих і середніх підприємств, що допомогло створити або зберегти 1,65 млн робочих місць у регіоні.
За підтримки ЄС 187 місцевих органів влади зобов’язалися скоротити викиди вуглекислого газу (CO2) на 20 відсотків до 2020 року, і 240 органів – на 30 відсотків до 2030 року.
Підтримка ЄС посприяла розробці сучасної водної політики, що охопила 500 тис. км2 та вплинула на понад 30 млн людей у регіоні.
Крім цього, молоді люди взяли участь у понад 80 тис. обмінів, у тому числі в рамках програми Erasmus+.
Майбутній розвиток Східного партнерства базується на відновленні, стійкості та реформах і включає 10 основних цілей до 2025 року:
- підтримка 500 тисяч малих і середніх підприємств;
- декларування економічних активів високопоставлених чиновників і перевірка цих звітів;
- будівництво та модернізація трьох тисяч км автомобільних і залізничних шляхів;
- 70 тисяч можливостей мобільності для студентів, викладачів, дослідників, молоді та молодіжних працівників;
- посилення кіберстійкості, боротьби з кіберзлочинністю й потенціалу виявлення та усунення гібридних загроз;
- скорочення споживання енергії щонайменше на 20 відсотків для 250 тисяч домогосподарств;
- доступ до безпечного водопостачання для 3 млн людей; контроль та покращення якості повітря в 300 містах;
- вакцинація 850 тисяч медичних працівників, покращення умов праці, обладнання й засобів терапії;
- підтримка 2,5 тисячі місцевих організацій громадянського суспільства, 120 незалежних ЗМІ та двох тисяч журналістів;
- доступ до високошвидкісного інтернету для 80 відсотків домогосподарств.
Ці пріоритети підкріплені «Економічним та інвестиційним планом».
“Ми виконали те, що обіцяли: впродовж наступних п’яти років Європейський союз виділить 2,3 мільярда євро у вигляді грантів, змішаного фінансування та гарантій, – зазначив голова Європейської Ради Шарль Мішель. – Кошти буде спрямовано на створення робочих місць, зростання економіки, покращення транспортного сполучення, а також підтримку цифрової й «зеленої» трансформації.
І це лише початок: Європейський союз, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку й інші міжнародні фінансові установи, інституції, органи державної влади й місцевого самоврядування, а також приватні інвестори вливатимуть кошти в держави Східного партнерства. Таким чином, план передбачає залучення до 17 млрд євро державних і приватних інвестицій”.
Що за «Економічним та інвестиційним планом» може отримати Україна?
Для України «Економічним та інвестиційним планом» визначено п’ять флагманських ініціатив:
1. Стала, інноваційна, «зелена» й конкурентоспроможна економіка — безпосередня підтримка 100 тисяч малих і середніх підприємств. ЄС підтримуватиме бізнес-інкубатори, сприятиме доступу малих і середніх підприємств до фінансування, нарощуватиме їхній експортний потенціал та стимулюватиме зростання економіки.
2. Економічна трансформація сільських територій — допомога понад 10 тисячам невеликих фермерських господарств. ЄС підтримає земельну реформу України, зробивши внесок до Фонду часткового гарантування кредитів. Це допоможе більш ніж 10 тисячам невеликих фермерських господарств отримати доступні кредити й купити сільськогосподарські угіддя. Мета підтримки – розвинути стале сільськогосподарське виробництво та пристосуватися до наслідків зміни клімату.
3. Модернізація пунктів перетину кордону з країнами Європейського союзу. Подальший розвиток України в туристичній сфері незабаром збільшить кількість перетинів кордону в чотири або п’ять разів. Особливу увагу буде приділено пунктам перетину кордону з країнами ЄС. Інвестиції буде спрямовано на покращення інфраструктури, інтелектуальних систем управління чергами (зокрема для вантажівок) та IT-систем. Крім цього, буде покращено транспортну інфраструктуру, в тому числі залізничні й автомобільні сполучення між великими містами України та країн-членів ЄС.
4. Пришвидшення цифровізації — модернізація державної IT-інфраструктури. Ефективність електронного врядування залежить від IT-інфраструктури органів державного управління, яка потребує модернізації. Це також важливо в контексті кібербезпеки, оскільки Україна є ціллю російських гібридних атак. Упродовж наступних років буде запущено програму цифровізації державного сектору, спрямовану на модернізацію цифрової інфраструктури. Вона базуватиметься на спільному оцінюванні потреб України та ЄС.
5. Підвищення енергоефективності й підтримка переходу на відновлювані джерела енергії на основі водню. Фонд енергоефективності, створений у 2018-2019 роках, вкладає кошти в покращення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків. Його мета – посилити енергетичну незалежність України, зменшити рахунки за електроенергію і скоротити її надмірні витрати. Український уряд, ЄС та Німеччина фінансово підтримують фонд. Та кількість заявок, поданих до фонду, є настільки великою, що незабаром знадобиться додаткове фінансування. Загальна кількість домогосподарств, що отримують допомогу від фонду, може досягнути 150 тисяч. ЄС також планує підтримувати розвиток екологічно чистих та відновлюваних джерел енергії в Україні, зокрема й базованих на основі водню.
Про конкретні суми на кожний із цих напрямків говорити поки що зарано. Зазначені мільярди будуть надаватися країнам Східного партнерства не пропорційно. За висловом Андрюса Кубілюса, “Євросоюз більше дає тим, хто робить більше. Чим кращі досягнення в наближенні країни до демократичних цінностей – тим прихильніший ЄС. Але тут є ще такий момент. Аби прийняти кошти, що можуть бути інвестовані в Україну, потрібна відповідна банківська система, а здатність до адсорбції з української сторони поки що обмежена. Тому, на мій погляд, політикам треба не звертатися до ЄС з проханням: “Дайте грошей!”, а подумати над тим, як створити систему, аби вони могли зайти без перешкод”.
І ще одне. Провідники Євросоюзу на саміті наголошували, що в першу чергу фінансуватимуться якісні заявки. Тобто владі на місцевому та національному рівнях потрібно добре продумати, які проєкти найбільш потрібні, і гарненько над ними попрацювати. Україну наразі вважають найбільш помітною серед країн Східного партнерства, тож хіба приємно буде червоніти, якщо нас обійдуть з більш якісними проєктами Грузія чи Молдова?
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки, з сайту «Східне сусідство ЄС» https://euneighbourseast.eu та з відкритих джерел.
Інфографіка – з сайту «Європейська Рада» https://www.consilium.europa.eu та https://ec.europa.eu
