Журналістам і засобам масової інформації під час виборчого процесу, зокрема в день голосування, наданий особливий статус. Частина четверта статті 13 Закону України «Про вибори Президента України» передбачає, що представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з виборами, зокрема засідання виборчих комісій, та на виборчі дільниці в день виборів та в день повторного голосування. Відповідно до частини дев’ятої статті 28 Закону України «Про вибори Президента України», представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації) мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення на засіданнях виборчої комісії, зокрема під час підготовчого засідання виборчої комісії, під час підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, а також безпосередньо на виборчій дільниці в день виборів чи в день повторного голосування (саме у приміщенні, де проводиться голосування). Спеціальна акредитація, попереднє узгодження присутності працівників засобів масової інформації на виборчих дільницях чи на засіданнях виборчих комісій не допускається. Виборча комісія має право реєструвати представників засобів масової інформації в спеціальному журналі, проте ця процедура не може бути використана для перешкоджання перебуванню журналістів на виборчій дільниці.
Варто пам’ятати, що, відповідно до частини дванадцятої статті Закону України «Про вибори Президента України», не передбачена присутність журналістів під час голосування за місцем перебування виборців, які не здатні пересуватися самостійно. Проте і заборонити супроводження членів виборчої комісії, які голосують за місцем перебування (без заходу в помешкання такого виборця), не можна.
Іншим особам, не передбаченим прямо частиною дев’ятою статті 28 Закону України «Про вибори Президента України», перебування на виборчій дільниці без спеціального запрошення виборчої комісії заборонено. Навіть працівники національної поліції, відповідно до абзацу другого частини 11 статті 28 Закону України «Про вибори Президента України», можуть здійснювати охорону правопорядку в день голосування та під час підрахунку голосів лише поза межами приміщення для голосування. Наявність на виборчій дільниці голови місцевої ради, керівника обласної адміністрації, начальника міського управління поліції тощо на період часу більший, ніж це потрібно для його особистого голосування, є порушенням виборчого законодавства.
Журналісти і засоби масової інформації не є суб’єктами виборчого процесу відповідно до статті 12 Закону України «Про вибори Президента України». Тож журналісти не можуть подавати заяви та скарги щодо виборчого процесу, навіть якщо бачать порушення виборчого законодавства, – вони можуть лише звернути увагу на таке порушення членів виборчих комісій, довірених осіб кандидатів, офіційних спостерігачів. Журналісти не можуть підписувати документи виборчих комісій, не можуть складати протоколи тощо. Завданням журналістів є саме фіксація перебігу голосування (без порушення таємниці голосування), засідань виборчих комісій, ситуації навколо приміщень для голосування тощо. Журналісти можуть підписувати акти щодо порушень, протоколи тощо лише як громадяни-свідки, а не як представники ЗМІ.
Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів. Водночас Закон України «Про вибори Президента України» згадує не журналістів, а саме представників засобів масової інформації. Такими представниками можуть бути і оператори або інші технічні працівники, навіть якщо їхні посади не належать до журналістської професії відповідно до класифікатора професій. Теоретично навіть бухгалтера засобу масової інформації можна доправити до виборчої дільниці як представника – аби в нього був відповідний документ про те, що він є представником. Законодавство не передбачає зразка документа, що посвідчує статус журналіста або іншого представника засобу масової інформації, тож такі документи можуть мати різний вигляд, і невідповідність форми такого документа не може бути підставою для відмови журналісту виконувати свою професійну діяльність на виборчій дільниці.
Слід звернути увагу, що через право присутності на виборчих дільницях політтехнологи часто просувають як представників засобів масової інформації осіб, які не мають жодного стосунку до журналістики, проте мають посвідчення нібито журналістів або інших працівників ЗМІ. Це часто спричиняє проблеми для справжніх журналістів. Законодавство не вимагає від журналістів доводити свою журналістську діяльність або якихось інших доказів, що вони є дійсно представниками реального засобу масової інформації. Проте журналісти можуть під час перебування на виборчій дільниці фіксувати осіб, які хоча і присутні там під виглядом представників засобів масової інформації, проте не ведуть власне журналістської діяльності, тобто не збирають інформації і не фіксують подій на виборчій дільниці і навколо неї.
Видалити журналістів із засідання виборчої комісії або з приміщення для голосування не можна просто так, через небажання когось їх там бачити. Відповідно до частини одинадцятої статті 28 Закону України «Про вибори Президента України», єдиною підставою для видалення представників засобів масової інформації є неправомірне перешкоджання засіданню відповідної виборчої комісії. Закон не визначає чітко, що розуміється під перешкоджанням, але, виходячи із загальних норм права, це дії, які унеможливлюють для членів виборчих комісій виконання ними передбачених законом повноважень. Зйомка дій членів виборчих комісій, зокрема заповнення документів виборчих комісій, видавання виборчих бюлетенів тощо, не є перешкоджанням, тому що не унеможливлює виконання членами виборчих комісій робити ці дії. Навіть якщо когось із членів виборчої комісії нервує наявність камери за спиною, це не є підставою звинуватити журналіста в перешкоджанні. Також варто пам’ятати, що закон каже саме про перешкоджання з боку журналістів під час засідання виборчої комісії, а не взагалі діяльності виборчих комісій. Тобто якщо представника засобу масової інформації звинувачують у перешкоджанні, але водночас жодного засідання виборчої комісії не відбувалося, а відбувалася процедура видавання виборчих бюлетенів, наприклад, – таке звинувачення не є підставою для видалення представника засобу масової інформації з приміщення для голосування.
Рішення про видалення представника засобу масової інформації має бути ухвалено на засіданні виборчої комісії двома третинами голосів від загальної кількості складу комісії (а не від присутніх на засіданні членів комісії), оформлено в письмовому вигляді, а під час засідання має вестися протокол і виконуватись інші процедури, передбачені частиною чотирнадцятою статті 28 Закону України «Про вибори Президента України». Не може бути ухвалено рішення одноособово головою виборчої комісії, не може бути надана команда «вивести його звідти» тощо без дотримання передбаченої законом процедури. Рішення про видалення представника засобу масової інформації стосується саме конкретного представника, а не засобу масової інформації загалом, тому інший журналіст цього ж засобу масової інформації має право прибути на заміну і збирати інформацію на такій виборчій дільниці. Рішення виборчої комісії про видалення представника ЗМІ не можна оскаржити в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Проте в разі незаконності видалення представника засобу масової інформації з виборчої дільниці такі дії підпадають під статтю 171 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».
Нагадаємо, в ІМІ працює юридична гаряча лінія. Журналісти та інші працівники засобів масової інформації можуть звернутися за консультацією до юристів з приводу різних аспектів журналістської діяльності і діяльності ЗМІ, зокрема під час виборчого періоду, за телефоном (050) 447-70-63 (в робочий час у будні та цілодобово в день голосування) та письмово на електронну адресу [email protected].
Юрист ІМІ Алі Сафаров
Institute Mass Information
фото Сергей Томко “МИГ”
