Думками з приводу останніх подій в Україні ділиться відомий політолог, директор Інституту світової політики Євген МАГДА.
“Наприкінці листопада відбулася непересічна подія: на екваторі президентської каденції Володимир Зеленський вирішив змінити амплуа. Звичну роль загального улюбленця він змушено змінює на «жорсткого державника».
Причини цієї трансформацї очевидні – популярність Володимира Зеленського продовжує падати, і «Вагнергейт» суттєво посилив цю тенденцію. Неодноразово соціологи фіксували тенденцію: понад половина опитаних не довіряє нинішньому главі державі та не хочуть, щоб він балотувався на новий президентський термін.
Оперативно організоване спілкування з журналістами показало, що Зеленський легко виходить за межі президентських повноважень не лише в оцінках роботи уряду або обіцянки зменшити на третину кількість народних обранців (важко уявити, як це відбудеться). Президент вирішив також навчити журналістів, які взяли участь у діалозі з ним, принципам роботи, роздаючи ним не надто приємні оцінки та звинувачуючи у неможливості жити приватним життям.
Проте найбільш сенсаційною стала заява Володимира Зеленського про причетність Ріната Ахметова до організації спроби державного перевороту. Вона спричинила не лише падіння курсу євробондів компанії ДТЕК, але і, очевидно, викликала відставку шефа департаменту контррозвідки СБУ. Річ у тому, що сенсаційна президентська заява не супроводжувалася конкретними діями правоохоронців. Вважати такими «наспівування» американському журналісту Крістоферу Міллеру «інформованими джерелами з Банкової» версії – це класична профанація, бо звинувачення подібного масштабу конче потребує конкретних підверджень.
У своїй трансформації Володимир Зеленський робить ставку не на зміст, а на форму. Це засвідчило і президентське послання, де багато разів прозвучало слово «вперше». Проте це був не бал дебютанта, а передвиборча матриця шостого президента, який не відмовився від прагнення зберегти власну посаду на наступних виборах.
Зауважу, що на тлі потоку різних «першостей» прозвучала і вкрай небезпечна теза: про необхідність прямих переговорів з Росією для завершення війни. Тему переговорів Андрія Єрмака та Дмітрія Козака Зеленський порушував і у скандальну п’ятницю. Отже, це рішення визріло на Банковій – і потребує енергійної протидії здорових сил суспільства”.
