“Маю, нарешті… п’ятнадцяту свою книжечку «Замість дітей своїх», – повідомив Полян-Пилип Юрик на своїх сторінках у соцмережах. – У ній – моя проза. Причому, вперше опублікував саме серйозну прозу: кілька оповідань і невелику повість. Теми різноманітні: голодомор 1933 року, колективізація на Тернопіллі після Другої світової, убивство письменника Григора Тютюнника, відмова ветерана від медалі Жукова тощо.
Друга частина збірки – бувальщини з веселинкою. Дві з них – про нинішню російсько-українську війну. Наступні – на різні теми, зокрема, й історичні”.
Автор подякував Запорізькій міській раді та її департаменту культури за проєкт щодо підтримки української мови й видання книжок місцевих авторів. Не менше дякує й голові ЗОО НСПУ Ользі Стадниченко як організаторці й відповідальній за випуск, Лорині Тесленко як упорядниці.
Окрема подяка – видавництву «Ліра» (Дніпро), яке виграло тендер і видало книжки запорізьких авторів.
“Низько кланяюся воїнам ЗСУ, Національної гвардії, Тероборони за те, що маю можливість між прильотами ворожих “подарунків” сісти на кухні та творити”, – написав пан Юрик, наш друг, чудовий, відповідальний до життя письменник.
