У Міжнародний день музеїв завершилася тривала процедура перейменування Запорізького обласного краєзнавчого музею на Комунальний заклад «Запорізький обласний історико-краєзнавчий музей імені Я.П.Новицького Запорізької обласної ради»: у рамках святкової програми «Музей – фортеця історії, барикада на лінії культурного фронту» відбулася велика прес-конференція на честь цієї події.
“Отримання нового імені — важливий крок для популяризації історико-культурної спадщини краю та зміцнення української ідентичності регіону”, – зазначено на сторінці Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної військової адміністрації.
Ми почули офіційне формулювання. Проте існує ще й піднесено-емоційне: ця подія є відновленням історичної справедливості, виправленням майже вікового неподобства, поверненням боргу і спокутою перед пам’яттю батька-засновника нашої скарбниці, видатного українського історика, археолога та етнографа Якова Павловича Новицького.
Нагадаємо, що навесні 2021 року краєзнавчий музей почав готуватися до святкування свого 100-річчя, яке мало відзначатися у грудні. Тоді і виникла ініціатива змінити назву закладу на «історико-краєзнавчий» та присвоїти йому ім’я Новицького. У червні відбулися потужні громадські слухання за участі істориків, науковців, краєзнавців, викладачів, представників громадськості, на яких вони і виголосили усі ті урочисті слова.
Бо хіба не є неподобством, що у Запоріжжі недостатно вшанована постать Новицького?
Адже Яків Павлович був засновником не тільки музею, а й державного архіву, доклався до розвитку історіографії, та й взагалі усе життя поклав на розвій української гуманітаристики. Харківський історичний музей носить ім’я Миколи Сумцова, історичний музей у сусідньому Дніпрі – ім’я Дмитра Яворницького. То чому наш музей не може носити ім’я Якова Новицького? Який є нащадком славетного козацького роду, народився на наших теренах у Петрополі, ще у 1913 році у приміщенні Олександрівської земської управи створив історичний куточок, а з 1921 року до свого відходу у засвіти працював на посаді директора Запорізького краєзнавчого музею, у підвалини якого була закладена його власна колекція старожитностей???
Відновлення справедливості полягає також у тому, що до середини 50-х років минулого століття у назві музею був присутній прикметник «історичний», який зник звідти за невідомих обставин.
І спокута… Яків Павлович 1925 року був похований на Пилипівському цвинтарі, знищеному за радянщини. Жахливе святотатство. Немає його могили… Але є пам’ять.
“У 2021 році ми здійснили усі необхідні кроки, аби отримати погодження на перейменування від обласної ради, – розповіла директорка музею Вікторія Водоп’ян. – Але до 100-річчя музею, в грудні 2021-го, на жаль, за технічних причин обласна рада не дійшла до нашого питання, і воно залишилося невирішеним. Потім почалося повномасштабне вторгнення.
Цього року ми вирішили знову підняти це питання. Звернулися до очільниці нашого департаменту Альони Власової і заступника голови Запорізької військової адміністрації Михайла Семікіна. Документи були готові, термін їхньої дії не збіг, тож адміністрація вирішила нас підтримати. Бо це наша ідентичність, наша історія”.
Музеологи змінили статут, який був затверджений розпорядженням голови Запорізької ОДА, начальником Запорізької ОВА 7 квітня 2025 року, оновили інші документи і печатки, зареєструвалися у ЦНАПах, тобто пройшли усі щабелі. Останній офіційний документ щодо перейменування у КЗ «Запорізький обласний історико-краєзнавчий музей імені Я.П.Новицького ЗОР» пані Вікторія отримала у ЦНАПі 17 квітня. Ну, а урочисто про це повідомили громадськість на згаданій прес-конференції 18 травня у Міжнародний день музеїв.
Відновивши у назві прикметник «історичний», музеологи залишили і ознаку «краєзнавчий». Бо у суто історичних музеях за якимись вимогами не може бути відділу природи. А у нас же багатюща колекція і команда науковців!
Тож зі збереженням «натури» поява «історичності» змінює статус закладу на краще. Чи зміниться щось у «начинні» музею»? “Будемо намагатися, – каже Вікторія Водоп’ян. – Звичайно, усе впирається в кошти. Побудувати нову експозицію – це не виставку, яку можна зробити своїми силами. До того ж, цього року наша будівля отримала статус пам’ятки архітектури національного значення, що накладає на нас додаткові обов’язки”.
Про вагомість події та перспективи висловився голова Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького Сергій Білівненко:
“Надання Запорізькому краєзнавчому музею імені видатного історика та краєзнавця Якова Павловича Новицького стане корисним та принесе переваги як для самого музею, так і для Запорізької громади в цілому.
Традиція найменування музейних установ в честь їх засновників є свідченням зрілості та академічності, і це надає переваги при проведенні наукових конференцій, та інших науково-просвітницьких заходів.
Популяризація імені Якова Новицького дозволить музею проводити наукові читання, актуалізувати його народознавчі студії, що повинно залучити представників різних поколінь для дослідження історико-культурної спадщини Запорожжя.
Щодо популяризації історії Музей отримає змогу випускати сувенірну продукцію із айдентикою, що вже стала частиною образу міста Запоріжжя, де постать Якова Новицького використана у назві вулиць, муралах, громадських організацій.
Музей, а разом і громада Запорізької області завдяки надання статусу Історико-краєзнавчого музею імені Якова Павловича Новицького дозволить залучити нові ресурси у грантовій роботі, посилити статус музею як центру просвітницької та науково-дослідницької роботи”.
Більшість цих планів може бути здійсненна тільки після нашої Перемоги. Проте і в часи війни музеологи ведуть активну, у тому числі і міжнародну діяльність. Бажаємо їм і надалі тримати нашу історичну оборону. Адже тепер їх надихатиме сам Яків Павлович Новицький!
Вітаємо!
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки, зі сторінок музею та Сергія Білівненка
