В Агенції регіональних ініціатив (керівник Олександр Павлов) відбулася прес-конференція за результатами розробки концепції архітектурного середовища Запоріжжя «Код міста». Про комплексні рекомендації щодо майбутньої організації громадського простору міста та багато іншого розповіли заступник директора департаменту архітектури та містобудування Запорізької міськради Павло Назаренко, головний художник міста Артем Єрьоменко та заступник директора КП «Інститут розвитку міста Запоріжжя» Саодат Усмонова.
За словами Павла Назаренка, розробники, вивчивши досвід інших міст, вирішили не мавпувати чужі досягнення, а створити суто оригінальний збірник пропозицій. У них в опорі на місцеві особливості враховані європейські вимоги щодо організації громадського простору, які ще тільки обговорюються у високих кабінетах.
Документ майже на тисячу сторінок, запропонований «Харківпроектом», складається з технічного звіту та п’яти томів, у яких не тільки описуються, а й візуалізуються пропоновані зміни.
Перехрестя пр. Соборного та пр. Маяковського
Вежа на площі Поляка
Вежі на будинках на площі Запорізькій можуть мати такі верхівки. Прозорі вдень…
…і підсвітлені вночі
Як позбутися архітектурного мотлоху
Про що мова? Більшу частину нашого життя ми проводимо у рідному місті. Індустріальному, перенасиченому транспортом, не надто багатому на зелень й облаштовані місця відпочинку. І в якому дуже мало що милує око. Навіть у центрі, де знавці виділяють такі комплексні пам’ятки архітектурного мистецтва, як Соцмісто та Старий Олександрівськ, їхні перлини майже не видно. Спотворені стихійною «реконструкцією» перші поверхи, величезні вивіски, закриті неоковирними рекламними банерами фасади, засклені кому як забажається балкони – все це більше нагадує архітектурний мотлох, ніж туристичні принади.
Не краща ситуація і у так званих «спальних районах». Там навіть відносно нестарі будинки виглядають, як занедбані каліки – з плямами недолугого «індивідуального утеплення» стін, не надто естетичними коробками кондиціонерів, не кажучи вже про телевізійні антени, що «прикрашають» дахи й балкони.
Архітектори пропонують, для початку, унормувати облаштування фасадів будівель та споруд вздовж вулиць, а також інформаційні вивіски та рекламу на спорудах та вздовж шляхів. Йдеться не про уніфікацію, а саме про прийнятні розміри та конкретні правила розміщення «технічних додатків».
Так можуть виглядати будівлі на пр.Соборному коло пр. Металургів
…коло вулиці Базарної
…на перехресті з вул. Українською
Лише завдяки цьому відкриється справжнє [красиве!] обличчя історичних споруд, а житлові квартали викликатимуть почуття комфорту, а не глухої безнадії.
Такий пр.Ювілейний у Хортицькому районі може стати зразком для іншої периферії
З чого складається “комфортний функціонал”
Звичайно, комфорт – то не тільки зовнішній вигляд, а й парки, сквери, зручні місця відпочинку. До речі, спираючись на історичні та функціональні особливості забудови, зодчі для кожного району міста розробили по кілька варіантів малих архітектурних форм, починаючи від лавок та урн і закінчуючи кіосками та зупинковими комплексами.
Велосипедистам обіцяють власну інфраструктуру
У концепції «Код міста» величезний розділ присвячений автомобільній, велосипедній, пішохідній інфраструктурі та громадському транспорту. А також вказівникам і мапам для вуличної та туристичної навігації. А ще фонтанам, арт-об’єктам, зеленим зонам…
Одна з пропозицій – вертикальне озеленення
Так можуть бути облаштовані лави довкола дерев
Набережна магістраль у мріях архітекторів
Гортаючи сторінки документа, бачиш досить привабливу мрію. Хоч і без якихось футуристичних “примх і витребеньок” [розробники для загального опису користуються словосполученням «комфортний функціонал»], вона видається дуже далекою. Бо обов’язковий характер ці пропозиції після затвердження матимуть лише для органів виконавчої влади, комунальних підприємств та установ. Для всіх інших це лише рекомендації.
Потрібні час, гроші та… ідеї. Долучайтеся!
Між тим більшість зовнішньої реклами навіть на історичних спорудах розміщена незаконно. За словами Павла Назаренка, міська влада займається демонтажем, але справа йде повільно. А як змусити окремих підприємців не перетворювати сквери на «шанхаї»? Чи спонукати саму владу берегти зелені насадження, а не віддавати їх на поталу забудовникам? Не кажучи вже про кошти, які повинні мати мешканці багатоквартирних будинків, аби займатися комплексним утепленням, склінням балконів та перетворенням кондиціонерів з антенами на декоративні елементи.
Та й обов’язкове дотримання «Коду міста» муніципальними службами потребує потужних міських програм.
Але… з чогось треба починати. Загальна мрія потребує наповнення конкретними ідеями, які, за словами заступника директора КП «Інститут розвитку міста» Саодат Усмонової, будуть акумулюватися й нарощувати м’язи у цій установі. До речі, чиновники чекають і на пропозиції від громадськості. А для цього треба неодмінно більш детально познайомитися з концепцією архітектурного середовища Запоріжжя «Код міста».
Її можна знайти за посиланням https://drive.google.com/drive/folders/1VFTu43Q-01G-w2R4DKgKdIe04ocWiaJy?fbclid=IwAR2kxE5ijDYSb_FGVEkN0V–n1spflwfvjZ6hQ9-v3JH4_ZMuQSLmToRmrg
Ганна Чуприна
