Як повідомляється на запорізькому сайті про суспільство і культуру “Тарасова груша”, днями активісти навели лад коло цієї пам’ятки історії.
“Непросто за сьогоднішніх обставин зібрати і “озброїти” громаду для упорядкування території, виокремленої навколо Тарасової груші. Але ж відомо, що і один у полі може взятися за косу…
Груша, дякувати Богу, добре пережила зиму і весняні вітри. Відповідно до погоди, дощової і вже спекотної, піднялись степові трави, які справді рука не підіймалась радикально нищити. Та й сил не вистачило б…
Тож пройшлись поміж трав серпом по кущах кінського щавелю, який “не вписувався” в загальну картину, звільнили від бур’яну камінну огорожу кола і стелу, прокосили надто густий і вже здерев’янілий спориш довкола груші.
Сіли спочити, і, як не дивно для спекотного дня, зайшла розмова про поезію Василя Діденка.
На фото: Степан Лазар (зліва) і Анатолій Пеньок – це він знав поета, бував на його виступах…
Наші вітання п.Святославу Щербині, охоронцю Тарасової груші, який із зброєю в руках у цей час стоїть десь під Запоріжжям із побратимами Тероборони…”
