Захисник Маріуполя, боєць полку «Азов» Антон Перекрест, позивний Панк, загинув 6 травня 2022 року. Його вбили російські окупанти, коли «азовці» евакуювали цивільне населення з території заводу «Азовсталь».
Антон народився у Запоріжжі. Цікавився зброєю. 2015 року вступив добровольцем до батальйону «Азов». Брав участь у боях за Маріуполь 2015 у році. З майбутньою дружиною Дар’єю у Запоріжжі їх познайомив спільний знайомий. Антон тоді служив в Урзуфі на Донеччині. Коли почалися стосунки, він намагався за першої можливості приїжджати додому. Мама захисника навіть сказала Дар’ї: «Дякую за сина», бо він почав частіше з’являтися вдома.
Антон і Дар’я вирішили жити разом у Маріуполі. Він щодня їздив зі служби додому і намагався більше часу проводити з коханою. 2020 року пара одружилася. Коли народилася донечка, Антон першим взяв її на руки у пологовому будинку.
«Щодня тричі на день бігав до мене до пологового, писав листівочки і кріпив їх на судочки для їжі. Та й не лише в пологовий , завжди коли кудись їхав надовго лишав мені листівочки зі словами підтримки… На службі і вдома це були абсолютно дві різні людини. Він такий брутальний бородатий чоловік з татуюваннями і відповідно на службі він такий же, а вдома це був лагідний, ніжний і люблячий чоловік і батько. Дуже сильно його люблю, не можу його відпустити, я й досі з ним спілкуюся», – розповіла Дар’я.
Останній раз подружжя спілкувалося 5 травня 2022 року, напередодні загибелі Антона. Він писав дружині, що у нього все добре.
«Писав, що все добре в нього, питав про батьків, сказав, що у нього всі документи згоріли. Сказав, що дуже сильно нас любить і дуже шкодує, що не поруч з нами», – зазначила Дар’я.
6 травня під час «так званого режиму тиші» загинули троє «азовців». Один – внаслідок влучення ПТРК в автомобіль, який мав їхати на евакуацію цивільних з «Азовсталі», інші двоє – внаслідок вибуху ворожих бомб, які російські окупанти скинули з безпілотника.
5 травня старший солдат Антон Перекрест прижиттєво був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. А вже 24 травня посмертно – орденом «За мужність» ІІ ступеня. В Антона залишилися батьки, дружина і півторарічна донька.
Пам’ятаймо!
