Просто працювати та вважати себе воїном економічного фронту, Василь, провідник Укрзалізниці, більше не міг і тому у січні минулого року приєднався до лав захисників України.
А коли був призначений на посаду механіка-водія танка у 118-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, яка захищає Запоріжжя, взяв собі позивний Безіл. Як уточнили побратими, йому дуже імпонувала праця сера Безіла Генрі Ліддела Гарта, британського офіцера, учасника Першої світової війни, військового історика та теоретика, який стверджував: «пряма атака на противника, що зайняв укріплену позицію, практично ніколи не дає результату і не повинна проводитись. Перемоги можна досягти, якщо тримати супротивника в невпевненості у розумінні ситуації і твоїх намірів, а також робити те, чого він не чекає і до чого не готовий».
– Ми теж, наскільки це можливо, намагаємося робити певні військові дії, яких ворог не очікує, – каже танкіст Безіл. – Завдяки цьому й зупинили переважаючого в кількості озброєння, техніки і особового складу ворога. А зараз ми перемелюємо усю цю російську орду на лінії фронту.
За словами танкіста – це неабиякий подвиг українських воїнів, більшість з яких ще нещодавно не мали жодного відношення до служби в армії. Як і він сам.
Хоча наш Безіл не вважає себе героєм.
– Я просто хочу захистити своїх рідних і українську землю. Щоб не довелося брати зброю до рук наступним поколінням українців, зокрема і моєму синові, якому зараз 14 років, – скромно підсумовує танкіст.
*
Фото: 118 окрема механізована бригада
