“Прийшла сумна звістка – загинув Ігор Мисяк, наш захисник, поет, переможець «Хортицьких дзвонів-2018»… Презентуючи переможця, Оргкомітет конкурсу представив тоді його широкому загалу, відчуваючи потужний творчий потенціал… Ось таким він і залишиться в нашій пам’яті…”– написала у соцмережі організатор поетичного конкурсу Людмила Брацило.
Про загибель Ігоря Мисяка повідомили у видавництві “Темпора”, де 2022 року вийшла його дебютна прозова книжка «Завод».
Він загинув ще на початку квітня, але про його смерть дізналися лише 22 травня.
Ігор Мисяк не дожив до свого 30-річчя.
Родом з Львівщини. Любов до літератури проявилась у шкільні роки, писав і друкувався в районних газетах. Закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики, історичний факультет Дрогобицького педагогічного університету.
Був активним учасником Революції Гідності.
З осені 2014-го до кінця літа 2015-го проходив службу в полку «Азов», де взяв собі позивний Поет – був санітаром на швидкій і бійцем-рятувальником.
Проживав у Києві. Одружений. Лавреат чотирьох літературних конкурсів і фестивалів. Друкувався у журналах «Літературний Чернігів», «Дзвін», в антології «Молоді голоси» та ще кількох альманахах.
Ось один із його віршів:
РЕКЛАМА
У мене є книги, вазони, які поливає дружина,
Декілька цигарок, тату у вигляді хреста,
Якщо запитати, то в кожного є причина,
Щоб там, де порожньо, завжди була простота.
Є сухий спирт, його не п’ють, не їдять, –
Ним розводять багаття
Є сотні знайомих, давно лиш ніхто не дзвонив,
Там, де в мене прощення, в інших одні прокляття,
Там, де все розбивали, я щось своє ліпив.
Є вірші, надзвичайно рідні, що інколи навіть чужі,
І вони бігають по стелі, лізуть до голови,
Сонце у мене є, правда, воно в іржі,
Я його відшліфую і покочу… лови!
Не люблю окулярів, а в мене поганий зір
Коли виступаю, мені б ті два скельця.
Там де у всіх калюжі, в мене мільйони зір,
Все, що не бачу, щиро читаю серцем.
Колись стану визнаним на зло усім чортам,
Знайдуть лицем вниз на дерев’яній підлозі,
Та головне тоді не довіряти сльозам
І бажано не фальшивити в некролозі…