Кожна історія, записана від рідних та однополчан українських героїв, болем давалася автору книги «За Україну, за її Волю» – історику, краєзнавцю, журналісту Миколі Єременку.
Та ця книга написана. Вона є в запорізьких бібліотеках та родинах наших героїв.
Кожному з них – пам’ять і честь!
БАБЕНКО ВОЛОДИМИР ГЕННАДІЙОВИЧ
Герой російсько-української війни Бабенко Володимир Геннадійович (31.05.1996 – 07.12.2024), українець, солдат однієї зі штурмових бригад ЗСУ.
Володимир Геннадійович Бабенко народився 31 травня 1996 року в селі Калинівка Чернігівського (сьогодні Бердянського) району Запорізької області. Батько, Геннадій Володимирович Бабенко (12.08.1963 – 05.09.2005), працював в інтернаті робітником. Мати, Костенко Людмила Миколаївна (01.04.1958 – 20.05.2000), працювала на фермі радгоспу «Панфілівський», пізніше – на фермі інтернату.
Родина, як говорять, була проблемна, подружжя зловживало спиртними напоями, працювали періодично в Чернігівській школі-інтернаті Запорізької обласної ради, яка розміщувалася в Калинівці. У Володимира були також брат і сестра від попередніх шлюбів матері. Брат – Сергій Вікторович Костенко (23.03.1986 – 24.01.2002), сестра – Оксана Вікторівна Костенко (03.11.1987).
Батьки Володимира рано померли, тож вихованням хлопця займалася бабуся по батькові, Любов Миколаївна Бабенко (01.03.1930 – 29.03.2010). Вона теж усе життя працювала в інтернаті.
У 2002 році Володимир пішов до першого класу Панфілівської ЗОШ І – ІІІ ступенів, навчався посередньо, був «шибайголовою», міг «зірвати» урок, а весь вільний час проводив на місцевому ставку, на бригаді чи фермі інтернату. Водночас однокласники згадують Володимира як дуже добру й надзвичайно вразливу до несправедливості дитину. Бабуся дуже любила онука й оберігала від неприємностей.
У 2008 році, коли бабуся стала немічною, після закінчення 6 класів дитину направили до Чернігівської середньої школи-інтернату. Школа працювала в районному центрі – селищі Чернігівка. Режим, умови утримання позитивно вплинули на підлітка, а можливо, він просто дорослішав, відвідував гуртки з футболу та боротьби, а коли у школі встановили тренажерний зал, то Володимир, як і більшість хлопців інтернату, проводив там багато часу.
Сімейний кодекс України було прийнято 1 січня 2002 року, набрав чинності він з 1 січня 2004 року. У ньому було регламентовано порядок усиновлення українських дітей-сиріт іноземними громадянами. На той час у Чернігівській школі-інтернаті навчалися діти-сироти. Саме в той період (2008 – 2016) працювала програма з усиновлення дітей-сиріт американськими батьками. Очолювала цю благодійну програму громадянка США, уродженка Львова, пані Марія. Потенційні всиновителі приїздили в Україну, у нашому випадку до Чернігівської школи-інтернату, де знайомилися з дітьми та запрошували їх до себе. Один місяць на різдвяні свята та один місяць у липні група запрошених дітей у кількості десяти осіб на чолі з педагогам їхали до США, де проживали в сім’ях. І якщо була згода дитини, то далі був процес усиновлення. За цей час десь 30 сиріт, які навчалися в Чернігівському інтернаті, було всиновлено громадянами США. Щоправда, зі зрозумілих причин, це були діти молодших вікових груп. Володимир Бабенко двічі їздив до США, але не був всиновлений, мабуть, через вікову причину, а можливо, повертався в Україну, яку він дуже любив.
Після закінчення школи-інтернату у 2013 році Володимир Бабенко вступив до Запорізького професійного ліцею, був активним у житті навчального закладу, учасником та переможцем багатьох спортивних змагань. Проживав у гуртожитку, мав підробіток, як і більшість молоді. Приїздив на свята до рідного села, де зустрічався з друзями та педагогами.
Володимир Бабенко був призваний на військову службу Центральним ОРТЦК та СП міста Запоріжжя по мобілізації 8 червня 2024 року. Служити довелося у штурмовій бригаді спочатку на Запорізькому напрямку, а потім на Курщині.
Загинув солдат Володимир Бабенко під час Курської операції ЗСУ 12 грудня 2024 року. Про смерть героя стало відомо 29 січня 2025 року. Похований на Кушугумському військовому кладовищі селища Кушугум поблизу міста Запоріжжя з військовими почестями у присутності побратимів, друзів, земляків.
Вічна Світла Пам’ять та Царство Небесне Герою!
Микола ЄРЕМЕНКО
Література:
Чернігівська громада Запорізької області. Бабенко Володимир Геннадійович ..[Електронний ресурс] / Чернігівська громада Запорізької області // Facebook. – Режим доступу : https://www.facebook.com/chegromada/?locale=uk_UA. – Назва з екрана. – Дата публікації : 29.01.2025. – Дата перегляду: 30.03.2025.
